ЗМІСТ

Вступ..................................................................................................... 3

 Розділ I. Теоретичні проблеми психологічного дослідження впливу взаємостосунків в сім’ї на формування особистості дитини...................................................... 10

1.1. Поняття, функції, типи сімей та їх значення для формування особистості дитини........................................................................................................................ 10

1.2. Вплив психологічного клімату родини на формування психіки дитини  20

1.3. Батьківське виховання:  його вплив і значення для  дитини......... 28

1.4. Невротичні реакції у дітей як результат неправильно сформованих взаємовідносин в сім’ї................................................................................... 42

Висновок до першого розділу.............................................................. 50

 Розділ II. Психодіагностичне дослідження впливу взаємостосунків в сім’ї на формування особистості дитини................................................................... 52

2.1. Мета, завдання та гіпотеза дослідження........................................ 52

2.2. Методики вивчення особливостей взаємостосунків в сім’ї.......... 53

2.3. Аналіз діагностичних процедур..................................................... 56

Висновок до другого розділу............................................................... 61

Розділ III. Психокорекційна програма щодо створення нормального мікроклімату в родині.................................... 63

3.1. Значення вибору кольорів дитиною для характеристики її психічного стану........................................................................................................................ 63

3.2. Аналіз снів як один із засобів визначення психічного здоров’я дитини  69

3.3. Рекомендації батькам щодо відношення до дитини, створення нормального сімейного клімату в родині, запобіганню невротизації дітей........................ 72

3.4. Поради практичним психологам щодо вибору методів корекції сімейних відносин........................................................................................................................ 74

Висновок до третього розділу.............................................................. 83

 Висновки............................................................................................... 84

 Список використаної літератури.......................................................... 88

 Додатки................................................................................................. 93

ВСТУП

 Актуальність дослідження. Відродження українського суспільства, його успішний розвиток на сучасному етапі значною мірою залежить від тих умов, які створюються для потенційних творчих можливостей кожного члена суспільства. Покладати надії на саморозвиток і самовдосконалення особистості, не беручи до уваги та глибоко не досліджуючи внутрішніх психологічних механізмів її становлення, ідея безперспективна. Саме тому розвитком всебічно гармонійної особистості повинні займатися батьки, вихователі, вчителі, психологи. Індивід в процесі свого життя постійно включається в суспільні відносини, які впливають на його розвиток. Особистість при цьому не є пасивним продуктом взаємодії спадковості і середовища, вони реалізуються через активність самого індивіда, його включеність в дійові взаємовідношення з оточуючим середовищем.

Сім’я – перший стійкий колектив в житті кожної людини. В процесі формування особистості сім’я відіграє головну роль: це перша сходинка соціалізації і самосвідомості особистості. Тут дитина набуває вмінь і навичок у спілкуванні і людському взаєморозумінні, тут закладається моральні риси і відбувається професіональне самовизначення. Загальновідомим є те, що спілкування, взаємовідносини в сім’ї лежать в основі нормального психічного розвитку людини. Отже, родина повинна створити умови для цього розвитку.

Розвиток сфери емоцій і почуттів дитини також залежить від досвіду спілкування у сім’ї. Порушення емоційних зв’язків між членами родини перешкоджає засвоєнню дитиною норм взаємовідносин, моральних позицій. Конфліктні, напружені відносини між батьками, батьками й іншими членами родини, батьками і дітьми, дітьми ведуть до порушень емоційного і вольового розвитку дітей, які проявляються у труднощах соціальної адаптації, відхиленнях у поведінці, аморальних вчинках тощо.

Емоційна атмосфера відношень у сім’ї справляє вирішальний вплив на розвиток емоцій і соціальних почуттів дитини, являється передумовою формування морального світу особистості. В умовах теплих емоційних контактів і взаєморозуміння дитина краще засвоює установки і вимоги батьків, духовні і моральні цінності. А вплив негативних емоцій з боку референтних дорослих на процес формування особистості дитини сприяє розвиткові багатьох несприятливих факторів: психічні захворювання, розвиток дефектів взаємовідносин з оточуючими тощо.

На жаль, в нинішній час спостерігається, що цінності людини відійшли на площину відношень суб’єкт – об’єкт із суб’єкт – суб’єкту. Пояснити такий стан речей можна не тільки матеріальним, інформаційним підґрунтям, але і в першу чергу особливостями взаємин, які панують у більшості українських сім’ях. Також великий негативний вплив має розповсюдження західних фільмів, відеоігор з переважанням жорстокості, перемоги зла над добром, бо дітьми наслідуються взірці агресивних цінностей Заходу: вбити – це є сила.

Тому можна спостерігати порушення емоційного мікроклімату, що виявляється у тому, що через складні матеріальні умови більшості населення України батьки змушені важко працювати одразу на декількох роботах одночасно, а це призводить до того, що діти відчувають з боку батьків недостатність уваги, ласки, розуміння своєї потрібності і цінності. Тому діти через це змушені шукати людей, компанії, в яких вони будуть потрібні, але в більшості випадків це негативні, з делінквентною поведінкою люди.

Але цю ситуацію можна і потрібно змінити, якщо змінити інститут сім’ї. Це й побудило нас взяти проблему впливу на формування особистості дитини на розгляд.

Сімейне середовище стало предметом психологічного дослідження порівняно недавно, причому у полі зору опинились насамперед порушені сімейні відносини.

Перші спостереження торкались сімей психічно хворих і включали в себе відомості про особливості інтеракцій і комунікацій в таких сім’ях. Причина сімейної дисгармонії вбачалась в індивідуальних характеристиках членів сім’ї.

Звернення до психіатрії в дослідженні сім’ї привело до формування соціологічної методичної установки, про яку писав Г.Саллівен у книзі „Інтерперсональна теорія в психіатрії”. В ній особистість - це відносно стійкий зразок між особистісних ситуацій, які повторюються, який характеризує життя людини, а порушення в якості функції інтерперсональних відношень зводяться до психосоціальної сфери.

Друга лінія відображення конфліктних сімейних констеляцій виходить з дитячої психотерапії, про що писали Клейн М. у книзі „Психоаналіз дітей” та Фрейд А. У книзі „Психоаналітичне вивчення дитини”.

Починаючи з 50-х років наряду з психоаналізом практично всі психотерапевтичні школи адаптували терапію до дослідження сім’ї. У психоаналізі з’явилася нова тенденція: якщо раніше на сім’ю діяли з метою лікування хворого, то тепер сім’я стає груповим пацієнтом.

Внаслідок цього порушення відношень у сім’ї все частіше стає предметом вивчення і корекції.

В психодинамічній орієнтації західної соціальної психології основним предметом вивчення являються афективні зв’язки між членами сім’ї. Акцент при цьому робиться або на дитячо-батьківські, або на подружні відношення, а порушення фіксуються переважно на рівні особистості (невротичні розлади, соціальна дезадаптація і т. п.).

Так, Х.Шульт-Хенке у звертається до невротичних порушень розвитку і виділяє в цьому зв’язку  види впливів батьків на дитину. Х.Е.Ріхтер у праці „Дитина і невроз” досліджує афективні взаємовідношення між батьками і дітьми, використовуючи поняття: роль дитини, перенос, нарцистичні проекції.

В неофрейдизмі відмічається розгляд в основі подружніх відносин у сім’ї аналіз пари в цілому, описують захисні механізми у сім’ї.

Серед вітчизняних дослідників, які займалися вивченням взаємостосунків у сім’ї слід відмітити таких діячів як  А.Г.Хрипкова (психологічні особливості дітей різного віку, шляхи виховання і формування особистості дитини у сім’ї), П.П.Блонський (вікові особливості дітей, вплив  сімейного середовища), Л.І.Божович (сутність психологічного розвитку дітей, основні етапи формування особистості, види сімей), Л.С.Виготський (особливості становлення особистості дитини), Я.Л.Коломинський (взаємостосунки дитини з дорослими), І.С.Кон (взаємовідношення з дорослими в сім’ї, типи виховання), Т.М.Титаренко (вплив виховних дій на формування психіки дитини), В.А.Семиченко, В.С.Заслуженюк (психологія та педагогіка сімейного спілкування, сімейні ролі, типи сімей та їх вплив на становлення особистості, процес соціалізації особистості в сім’ї, специфіка спілкування в родині), С.В.Ковальов (психологія сімейних відносин, морально-психологічний клімат в родині, конфлікти), А.С.Співаковська (типи сімей та їх вплив на становлення особистості, невротичні прояви в молодшому віці, емоційний аспект виховання), А.О.Пінт (система методів виховного впливу, формування особистості дитини, проблеми спілкування у сімейному вихованні), В.Н.Дружинін (вплив сімейних відносин на дитину, типи виховання дитини, форми сімей, моделі сімей), Н.О.Головань (типи сімей та їх вплив на становлення особистості) та багато інших.

Але, незважаючи на достатню кількість теоретичних та експериментальних досліджень, присвячених проблемам сім’ї, хочеться наголосити, що аспект впливу взаємовідносин в сім’ї на формування особистості дитини розглядався епізодично і ситуативно. Всі ці роботи не є концептуально узагальненим, тим паче вони не відображають трансформаційні процеси, які відбулися в нашому українському суспільстві. Звідси – необхідна робота по створенню єдиної концептуальної моделі, яка б розкрила цей взаємозв’язок.

Об’єкт дослідження – психологічний клімат як фактор, який впливає на формування особистості дитини.

Предмет дослідження – вплив психологічного клімату сім’ї на формування особистості дитини молодшого шкільного віку.

Мета дослідження полягає у виявленні психологічних особливостей прояву психологічного клімату сім’ї на формування особистості молодшого школяра.

Гіпотезою дослідження було передбачення про те, що психологічний клімат в сім’ї здійснює вплив на формування особистості дитини:

1. Позитивний психологічний клімат сприяє формуванню позитивної „Я-концепції” дітей молодшого шкільного віку.

2. Негативний психологічний клімат спричинює закріплення негативної  „Я-концепції” дітей молодшого шкільного віку.

Досягнення поставленої мети і висунуті гіпотези передбачали розв’язання таких завдань:

1. Психологічний аналіз літературних джерел з даної проблеми.

2. Систематизувати та сформувати методичний апарат дослідження.

3. Дослідити особливості психологічного клімату сімей, впливу стилю батьківського виховання на формування особистості дитини.

3. Виявити взаємовплив типу сім’ї і психологічного клімату в сім’ї.

4. Розробити, апробувати та впровадити в практику навчання молодших школярів психологічну програму, що містить систему засобів психопрофілактики і психокорекції внутрішньосімейних конфліктів.

Етапи дослідження:

На підготовчому етапі відбувалось узагальнення і систематизація літературних джерел, присвячених проблематиці вивчення особливостей мікроклімату в сімейному середовищі, типів сімей, стилів та методів батьківського виховання, причини порушення нормального розвитку особистості дитини.

Експериментальний етап передбачав проведення емпіричного дослідження серед учнів 1-3 класів Кіровоградських загальноосвітніх шкіл № 6 (3-г), 20 (1-а), 26 (2-а). Генеральна сукупність - 50 осіб, серед яких хлопчиків – 24, дівчаток – 26, віком від 6 до 9 років. Спочатку було проведено пілотажне дослідження, в ході якого ми намагався створити дружню та довірливу атмосферу з дітьми для зменшення психологічної дистанції. Емпіричне дослідження передбачало спостереження, малюнкові тести, вивчення продуктів діяльності. Для достовірності обробки результатів використовувався не тільки кількісний, але і якісний аналіз, методики математичної статистики.

Формуючий етап передбачав вироблення наукового узагальнення матеріалу, виокремлення практичної значущості роботи, подання деяких рекомендацій батькам, які сприятимуть нормалізації мікроклімату сім’ї, створенню умов для розвитку нормальної психіки дитини, рекомендації щодо виховання дітей; щодо запобігання невротизації дітей; подали аналіз снів  та малюнків дитини як один із засобів визначення психічного здоров’я дитини.

Методи дослідження полягали у теоретичному аналізі наукової літератури з відповідних питань, узагальненні існуючих результатів, здійсненні психолого-педагогічного експерименту із застосуванням прийомів проективних методик дослідження особистості, спостереження.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у встановленні безпосередньої взаємозалежності впливу взаємостосунків в сім’ї на формування особистості дитини.

Практичне значення роботи:

1. Допомога батькам, практичним психологам, вчителям учнів молодших класів поглибити свої знання про вплив взаємостосунків в сім’ї на формування особистості дитини.

2. Допомога батькам у виявленні типу своєї сім’ї, особливостей взаємостосунків та кращого розуміння своє дитини.

3. Дасть практичним психологам поради щодо підбору методів корекції сімейних відношень.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувались використанням надійних і валідних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики.