На цій сторінці Ви можете знайти авторські роботи Наталії Доцюк, а саме: прикраси з бісеру, кольє, сережки, а також скатерті, серветки в'язані гачком, ікони вишиті бісером. Всі роботи представлені на сайті можна замовити за телефоном 0506628046, зазначивши його артикул. Також у Вас є можливість замовити індивідуальний сувенір або прикрасу, який буде виготовлений лише в одному екземплярі.

Артикул 0020 - 60 грн.	Артикул 0021 - 50 грн.	Артикул 0022 - 55 грн.	Артикул 0023 - 45 грн.

Артикул 0039 - 50 грн.	Артикул 0040 - 50 грн.	Артикул 0041 - 65 грн.	Артикул 0042 - 35 грн.

Артикул 0043 - 45 грн.	Артикул 0044 - 50 грн.	Артикул 0045 - 40 грн.	Артикул 0046 - 45 грн.

Артикул 0047 - 50 грн.	Артикул 0048 - 45 грн.	Артикул 0049 (кольє - 18 грн. сережки - 15 грн.)	Артикул 0050 - 35 грн.

Артикул 0051 - 65 грн.	Артикул 0052 - 40 грн.	Артикул 0053 - 50 грн.	Артикул 0054 (кольє - 25 грн. сережки - 15 грн.)

Артикул 0055 - 55 грн.	Артикул 0056 - 45 грн.	Артикул 0057 - 70 грн.	Артикул 0058 - 70 грн.

Артикул 0059 - 65 грн.	Артикул 0060 - 50 грн.	Артикул 0061 - 60 грн.	Артикул 0062 - 35 грн.

Артикул 0063 - 50 грн.	Артикул 0064 - 70 грн.

Батьківщина бісеру – Стародавній Єгипет, де з непрозорого скла виготовляли штучні перлини, які по-арабському називалися “бусра” (у множині “бусер”), звідси й пішла його назва. З Візантії прикраси з бісеру передавались до Європи. Тут бісерне гаптування розквітло в ХІІІ столітті. А згодом бісер почала виробляти Венеція, яка й донині зберегла почесний титул “столиці скла”. Вибори з бісеру, вважались прикрасами вищого ґатунку. На території нашої країни бісер був відомий ще за часів Київської Русі, про що свідчать археологічні дані і письмові джерела. Наші предки знали скляне намисто й бісер не тільки завдяки торговими відносинам з країнами Близького Сходу та Візантії. Численні вироби й прикраси, знайдені в похованнях VІІІ-ХІІ ст., свідчать про широкий розвиток склоробної справи на Русі. Час найширшого застосування бісері на Україні – це кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст. Вишивали, в’язали, ткали, плели, оздоблювали найрізноманітніші предмети побуту – панно, подушки, гаманці, кисети, підв’язки, шнурки, нитки бісеру вплітали в пряжу. На початку ХХ ст. було створено вишивальні майстерні на території Галичини й Буковини, де поряд з тканням та вишиванням виготовляли прикраси з бісеру. Особливо були розвинені художні ремесла на Поділлі, Покутті, Гуцульщині; в Тернополі, Чорткові, Борщеві, Коломиї, Косові, Чернівцях, Хусті та ін. Вироби українських майстринь мали великий попит на Лейпцігських Ярмарках, були модними у Варшаві, Лондоні, Парижі. Виготовлені з бісеру вироби мали притаманні лише їм орнамент, колорит, місцеві назви. Найпоширенішими були шийні та нагрудні жіночі прикраси з різнокольорового бісеру у вигляді вузеньких смужок, плесканих ланцюжків та заокруглених ажурних комірців. У назвах цих прикрас немає чіткого розмежування: одну й ту саму прикрасу в різних областях, районах і навіть селах називають неоднаково. Від техніки виготовлення прикрас походять назви: силянка, силєнка, силюванка, (від “силити”, “насилювати”, тобто “низати”, “нанизувати”); плетінка, плетінка, тканий гердан, від форми вічок – решітка, ліхтарик. Ґердан – нагрудна прикраса у вигляді петлі з суцільної або ажурної смужки різної ширини, яка одягається через голову на шию, з’єднані спереду медальйоном кінці прикрашають груди. Для виготовлення прикрас із бісеру використовували прозорий і темний, фарфоровий і скляний, дрібний круглий бісер. Спосіб силяння бісеру нескладний, не потребує особливих пристроїв, вимагає тільки точного розрахунку пацьорок та переплетень ниток. Прикраси з бісеру споконвіку й тепер мають призначення оберегів. Навіть зле око зупиниться насамперед на майстерно виготовленій речі.