FINBALANCE

Україні важко виправдати свою наполегливість на переговорах щодо списання частини боргів на фоні повідомлень про значний профіцит держбюджету за січень-квітень. Таку думку висловили аналітики JPMorgan на чолі з Ніколає Александру, повідомляє Bloomberg.

За словами фахівців, такий стан речей може свідчити про меншу потребу офіційного Києва в «прощенні» частини заборгованості.

Нагадаємо, за даними Мінфіну, у січні-квітні профіцит держбюджету становив 8,2 млрд грн, а зведеного бюджету – 18,5 млрд грн. Державний бюджет за 4 місяці поточного року отримав 162,66 млрд грн, що на 42 млрд грн, або на 34,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У порівняльних умовах, без врахування надходжень від продажу 3G ліцензій, надходження зросли на 33,3 мллрд, або на 27,6% відповідно.

Разом з тим як писав Fibalance, декларований профіцит – це не більше, ніж статистична маніпуляція. Річ у тому, що в уряді не зараховують до видатків збільшення статутного капіталу низки держструктур, яке здійснюється через випуск Мінфіном держоблігацій (тобто в борг) з наступним їх викупом Нацбанком (тобто фактично за рахунок незабезпеченої емісії гривні, що зрештою тисне на курс та провокує девальвацію).

Мінфін зрештою сам зізнався, що за 4 місяці він здійснив цільовий випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на 30,8 млрд грн, з яких

- 26,1 млрд грн – для збільшення статутного капіталу «Нафтогазу» (щоб покрити збитки держкомпанії через неринкові тарифи на комунальні послуги);

- 3,2 млрд грн – для докапіталізації «Укргазбанку» (знову ж таки для покриття його збитків через зростання проблемних кредитів у портфелі і т.д.);

- 1,5 млрд грн – для надання кредиту Фонду гарантування вкладів фізосіб (якому власних коштів не визначає для виплат вкладникам десятків збанкрутілих банків)

От і виходить, що за підсумками січня-квітня реальний дефіцит держбюджету перевищив 22 млрд грн.

Така маніпуляція – не новизна. Вона роками практикується в Україні. Водночас можливо, прийшов час казати громадянам правду? Щоб у т.ч. в людей не виникали питання, чому уряд, декларуючи профіцит держбюджету, не піднімає соцвиплати. Уже не кажучи про те, чому на переговорах з кредиторами піднімає питання про списання частини боргів.

Також слід враховувати, що хоча доходи держказни номінально справді збільшуються. Але відбувається це не за рахунок зростання економіки (у І кварталі ВВП впав на 17,6%), а через девальвацію та інфляцію.

Зрештою як пояснювала міністр фінансів Наталія Яресько, профіцит держказни за січень-квітень був зумовлений нерівномірністю доходів і видатків. Вона нагадувала, що в IV кварталі уряд має профінансувати значні субсидії населенню. Також глава Мінфіну в другому півріччі не очікує такого суттєвого зростання «імпортного» ПДВ, як було в першому півріччі, коли відбулася неочікувано значна девальвація гривні.

Як повідомляв Bloomberg, до того, як минулого тижня стали відомі деталі нової пропозиції кредиторів Україні щодо реструктуризації боргових зобов’язань, це агентство провело опитування серед економістів. При цьому 13 експертів висловили думку, що угода України з кредиторами буде передбачати списання частини боргів, згідно з середньою оцінкою йдеться про 30% основної суми боргу. При цьому 2 фахівці не очікували списання.

Комітет кредиторів запропонував Україні розстрочку погашення боргів на 10 років і зниження купонних ставок. За оцінками кредиторів, це дозволить Києву заощадити на виплатах по основній сумі заборгованості впродовж дії програми МВФ 15,3 млрд дол, а ще 500 млн дол – завдяки зниженню ставок. Це більше сума, ніж встановлена вимогами програми з МВФ. Вказана пропозиція не передбачає списання частини боргів, на чому наполягає український уряд, оскільки вважає, що це єдиний реальний спосіб досягнення трьох критеріїв, визначених програмою МВФ: економія 15,3 млрд дол протягом чотирьох років, зниження відношення боргу до 71% до річного ВВП до 2020 року і зниження щорічних витрат на обслуговування боргу до 10 відсотків ВВП з 2019 по 2025 року.

Як повідомило джерело агентства Reuters, Україна не може прийняти цю пропозицію кредиторів, оскільки вона серед іншого передбачає використання на певному етапі золотовалютних резервів НБУ в обсязі 8 млрд дол, що для офіційного Києва неприйнятно, з огляду в т.ч. на особливості законодавства. На думку одного зі співрозмовників Reuters, реальність наразі така, що мимоволі доводиться визнати, що без списання частини боргу реструктуризувати зобов’язання України таки буде складно.

Комітет кредиторів включає Franklin Templeton, BTG Pactual Європу, TCW Investment Management Company і T. Rowe Price Associates, які володіють українськими зобов`язаннями на 8,9 млрд дол.