Особливістю цих виборів є те, що вони вперше проводяться за змішаною пропорційно-мажоритарною системою: одна половина депутатів місцевих рад обирається за партійними списками, друга — в одномандатних округах, хоча висувати кандидатів у цих округах можуть тільки місцеві партійні організації. За змішаною системою обираються депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також обласних, районних і міських рад. Водночас депутати сільських і селищних рад обираються за мажоритарною системою. Кандидатів на посаду міських голів можуть висувати тільки місцеві партійні організації, сільські і селищні голови балотуються як від партій, так і шляхом самовисування.

Спочатку нова редакція закону про місцеві вибори припускала, що у виборах можуть брати участь лише ті місцеві партійні організації, які були зареєстровані не менше ніж за 365 днів до виборів. Таким чином, молоді партії, що мають значну електоральну підтримку, такі, як «Сильна Україна» (лідер Сергій Тігіпко) і «Фронт змін» (лідер Арсеній Яценюк) не могли брати участі у виборах. Проте ця норма викликала негативну реакцію міжнародних організацій, і Верховна Рада незадовго перед виборами відмінила її.

Ще однією особливістю цих місцевих виборів є дуже стислі терміни: на всю виборчу кампанію відводиться лише 50 днів. Центральній виборчій комісії (ЦВК) відведено лише 5 днів на формування близько 700 територіальних виборчих комісій: обласних, районних, міських (міст обласного значення), районних у Севастополі. Тервиборчкоми формуються у складі 9-18 членів, до 15 з них повинні бути представниками парламентських партій, 3 — від інших, ЦВК їх визначає шляхом жеребкування. Комітет виборців України вже висловив побоювання, що ЦВК не встигне належним чином сформувати склад тервиборчкомів, що може спрчинити до дисбалансу представництва політичних сил у них на користь коаліції, оскільки що закон не передбачає норму про пропорційне представництво учасників виборів у керівництві комісій. На решту етапів виборчої кампанії також відведені стислі терміни: висування кандидатів в депутати і на посаду мерів пройде з 27 вересня до 2 жовтня, реєстрація повинна закінчитися 8 жовтня, після чого кандидати можуть розпочинати передвиборчу агітації.

На проведення виборів у держбюджеті на поточний рік передбачено 1,032 млрд грн, проте в ЦВК заявляють, що необхідно на 300 млн гривень більше. Комісія планує подати відповідні подання в Мінфін і парламент щодо збільшення фінансування місцевих виборів, оскільки інакше доведеться економити, зокрема, на ефірному часі на радіо і телебаченні для ведення передвиборної агітації.

Згідно з законом про місцеві вибори, 31 жовтня не обираються депутати Київської міської ради і міський голова столиці, а також депутати Тернопільської обласної ради, оскільки вони були обрані на позачергових виборах, які пройшли після 2006 року.

Незадовго до початку виборчої кампанії в Києві, а також в інших великих містах, зокрема, в Харкові, міські ради прийняли вирішення про ліквідацію районних рад. Тому вибори в них проводитися не будуть. Опозиція заявила, що це зроблено, оскільки в цих містах Партія регіонів не має достатньої підтримки у виборців, але самі ради аргументували свої рішення необхідністю приведення вертикалі влади у відповідність з Конституцією, згідно з якою в одному населеному пункті може бути лише один представницький орган. Таким чином, у Києві місцеві вибори взагалі проводитися не будуть.

Згідно з чинною Конституцією, термін повноважень сільських, селищних і міських голів складає 4 року. Верховна Рада вже отримала висновок Конституційного суду і заздалегідь схвалила законопроект про внесення змін до Основного закону про продовження цього терміну з 4-х до 5-ти років. Проте до початку виборчої кампанії цей законопроект остаточно не було прийнято і він не набув чинності. У ЦВК допускають, що термін повноважень мерів, які будуть обрані на майбутніх виборах, може бути оскаржений в Конституційному суді, проте, це ніяк не вплине на організацію і проведення виборів.