ЗМІСТ

Вступ............................................................................................................ 3

Розділ І. Теоретичний аналіз поняття етики та деонтології в діяльності медичного психолога............................................................................................................... 6

1.1. Поняття етики та деонтології в психологічній науці............................. 6

1.2. Розвиток етичних норм в історії психології......................................... 11

1.3. Особливості прояву етики та деонтології в діяльності медичного психолога  19

1.4. Основні етичні принципи роботи медичного психолога..................... 23

1.5. Етичні стандарти медичного психолога............................................... 28

1.6. Етичний кодекс медичного психолога................................................. 34

Розділ ІІ. Етичні та деонтологічні проблеми в діяльності медичного психолога    43

2.1. Специфічні та типові проблеми професійної етики та деонтології медичного психолога............................................................................................................... 43

2.2. Проблема меж компетентності та відповідальності при наданні психологічної допомоги................................................................................................................ 49

2.3. Проблема втручання в діяльності медичного психолога..................... 54

2.4. Проблема отримання та використання інформації............................... 56

2.5. Етичні та деонтологічні проблеми психодіагностики в діяльності медичного психолога............................................................................................................... 58

2.6. Етичні та деонтологічні проблеми психотерапії................................... 66

2.7. Етичні аспекти особистості медичного психолога в системі професійної підготовки фахівця................................................................................................. 77

Розділ ІІІ. Експериментальне дослідження морально-етичної відповідальності     79

3.1. Мета, гіпотеза, задачі, предмет, об’єкт і методи дослідження.............. 79

3.2. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів..................................... 84

Висновок...................................................................................................... 92

Список використаної літератури................................................................. 94

Додатки

ВСТУП

Актуальність дослідження. Останнім часом проблема етики в професійній діяльності медичного психолога перетворюється в актуальну і значиму як для самих психологів, так і для тих, хто довіряє їм свої проблеми і сподівається з їхньою допомогою знайти психологічний комфорт. Психолог взагалі, як ніхто інший, максимально тісно стикається із індивідуальною, неповторною щиросердечною організацією, з цілісними проявами психології людини. Вільний чи мимовільний дотик до душі людини, що звернулася за допомогою, повинний бути максимально обережним і не повинний шкодити знаходженню себе, власному творенню унікального особистого життєвого шляху. Виражена орієнтація в професійній діяльності на цінність іншої людини загострює важливість сприйняття психологом самого себе, своїх можливостей і особистих проблем як заходу своєрідного психологічного впливу на оточуючих людей, заснованого на переживанні почуття професійного обов'язку і відповідальності за свої професійні дії і людські вчинки.

Орієнтація на етичні норми не тільки при постановці психологічного діагнозу й оформленні психологічного висновку, але і при організації дослідження й інтерпретації отриманих результатів, при прогнозуванні життєвої перспективи і виборі засобів психологічної допомоги - відмітна риса роботи медичного психолога – фахівця. Орієнтація на етичні принципи допомагає психологові визначити власну професійну й особисту позицію безпосередньо в психодиагностичній діяльності, у дослідницьких і теоретичних пошуках, усвідомити міру відповідальності за результати своєї роботи не тільки перед обстежуваним, але і самим собою, і головне - усвідомити обмеження власних можливостей. Етичні принципи створюють основу для забезпечення довіри психологові з боку обстежуваного, без чого немислимі ні психологічна діагностика, ні прогнозування, ні психологічна допомога.

У той же час варто враховувати і труднощі формування етичних вимог на сучасному етапі суспільного розвитку країни. Зокрема, зміну ідеалів особистісного і професійного самовизначення вимагають певних виправлень до оцінки етичного аспекту діяльності медичних психологів. Крім того, прийняття етичних норм і додержування їх у практичній і теоретико-дослідницькій діяльності не має правової основи. У нашій країні не існує правого органу, який би регламентував поведінку психолога в різних соціальних ситуаціях. Це означає, що фахівець, що порушує моральний кодекс, не підлягає судові відповідно до закону, він не може одержати ніякого покарання, що допускає застосування до нього примусових заходів.

Дотримання етичних норм - це особиста справа кожного психолога, що відображає його власну професійну і соціальну позицію. На відміну від цього юридичний кодекс спирається на норми права, що дозволяють насильницькі дії у відношенні до тих осіб, що його порушують і засуджені судом, а також тих, у відношенні кого порушені кримінальні справи органами правосуддя. Таким чином, у психолога єдиним контролером дотримання етичних норм може бути тільки його сумління. Сумління - внутрішній контролер, що регулює моральні відносини психолога і відіграє роль верховного судді власних вчинків. Сумління формується в глибинах самосвідомості особистості переважно на підставі прийняття вищих цінностей людського життя, зв'язаних з духовним самовдосконаленням.

Загальні закономірності появи і розвитку професійних стосунків з їх відображенням у моралі сприяють розумінню змісту етичних та деонтологічних проблем у діяльності медичного психолога. Людина, коли звертається до психолога, стає об'єктом професійного впливу. Треба пам'ятати, що у професійному відношенні медичний психолог має справу з об’єктом найвищого ступеня складності - психікою людини. Розмаїття чинників, котрі визначають початок, перебіг і кінець будь-якої особистісної проблеми, кожний раз ставить перед медичним психологом виключно важку гносеологічну (пізнавальну) задачу, котру він повинен ефективно розв’язати протягом короткого часу.

Етичні закони і позиції у психології — це погляди і знання, які наочно інтегрують моральні основи особистості медичного психолога й загалом його діяльності, теорію й практику стосунків з клієнтами, суспільством та колегами. Психологічна етика включає постулати про обов'язок, сумлінність, відповідальність психолога, таємницю та інші моральні та філософські категорії і пріоритети в сфері психічного здоров’я. А психологічна деонтологія - це догми професійних обов'язків у психологічній діяльності, вона є прикладною частиною концептуального вчення про психологічну етику.

Мета дослідження – вивчення особливостей етично-моральної сфери особистості майбутнього медичного психолога.

Гіпотеза дослідження – студенти – майбутні медичні психологи мають середній рівень сформованості морально-етичної відповідальності.

Досягнення поставленої мети і висунуті гіпотези передбачали розв’язання таких завдань:

1. Зробити психологічний аналіз літературних джерел з даної проблеми.

2. Систематизувати та сформувати методичний апарат дослідження.

3. Дослідити особливості морально-етичної відповідальності студентів – майбутніх медичних психологів: особливості особистості, домінуючу спрямованість особистості, особливості смисложиттєвих орієнтацій.

3. Виявити особливості особистості студентів – майбутніх медичних психологів.

4. Розробити програму тренінгу формування морально-етичної відповідальності для студентів – медичних психологів.

Об’єкт дослідження – морально-етична відповідальність студентів – медичних психологів.

Предмет дослідження – рівень сформованості морально-етичної відповідальності студентів – медичних психологів 4 курсу.

Методи дослідження: методика діагностики рівня морально-етичної відповідальності особистості психолога (ДУМЕОЛП), методика „Опитувальник термінальних цінностей” (ОТЕЦ), тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО), опитувальник Лірі, методика фрустрації С. Розенцвейга.