ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ АНОМАЛІЙ ОСОБИСТОСТІ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ З ОЗНАКАМИ ЗАТРИМКИ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ........................................................................................................ 8

1.1. Періодизація та закономірності психічного розвитку дитини у зарубіжній та вітчизняній психології....................................................................................... 8

1.2. Поняття, типологія та причини виникнення затримки психічного розвитку    17

1.3. Психофізіологічний розвиток дітей та підлітків із затримкою психічного розвитку............................................................................................................................ 39

1.4. Психологічна характеристика аномалій особистості дітей та підлітків із затримкою психічного розвитку.......................................................................................... 46

РОЗДІЛ 2

ПСИХОДІАГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АНОМАЛІЙ ОСОБИСТОСТІ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ З ОЗНАКАМИ ЗАТРИМКИ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ....... 52

2.1. Програма психодіагностичного дослідження аномалій особистості дітей та підлітків з ознаками затримки психічного розвитку......................................... 52

2.2. Аналіз результатів психодіагностичного дослідження..................... 59

РОЗДІЛ 3

ПСИХОКОРЕКЦІЯ АНОМАЛІЙ ОСОБИСТОСТІ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ З ОЗНАКАМИ ЗАТРИМКИ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ.................................... 66

3.1. Особливості побудови тренінгової програми для подолання агресивності та тривожності у молодших школярів із ознаками ЗПР........................................ 66

3.2. Аналіз ефективності проведеного психокорекційного тренінгу....... 68

3.3. Методичні рекомендації щодо особливостей планування корекційних занять для дітей та підлітків з ознаками затримки психічного розвитку............................ 71

ВИСНОВКИ.............................................................................................. 77

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................... 80

ДОДАТКИ................................................................................................ 85

ВСТУП

Гуманістична парадигма, що зміцнюється в суспільній свідомості, виявляється в динамічній і позитивній зміні відношення соціуму до дітей з особливими проблемами розвитку. Це виражається в прагненні до встановлення та вивчення причин та механізмів, що впливають на виникнення відхилень, в створенні поліфункціональних моделей їх навчання і виховання. В теперішній період проблема детермінації різних типів порушень психічного розвитку серед дитячого населення набуває маштабного соціально-економічного і соціально-психологічного значення.

Актуальність дослідження проблеми психологічного вивчення аномалій особистості дітей і підлітків з ознаками затримки психічного розвитку доцільно розглядати в декількох взаємопов'язаних аспектах. По-перше, проблеми детермінації порушень психічного розвитку у дітей та підлітків нерідко пояснюються суперечностями між безліччю емпіричного матеріалу в суміжних областях знань та їх практичною реалізацією з позиції системного підходу (Б.Ф. Ломов, В.П. Кузьмін). По-друге, концептуально-методологічним аспектом актуальності вивчення проблеми детерміації порушень психічного розвитку дітей є необхідність інтеграції різних підходів до її дослідження.

Дослідження затримки психічного розвитку в сучасній науці здійснюється в рамках природничо-наукової парадигми, в основі якої знаходиться ідея про вивчення загальних закономірностей розвитку людини. Гуманістична парадигма припускає аналіз неповторності в індивідуальній своєрідності об'єктів або явищ, які вивчаються, в умовах розвитку, що відхиляється. Тому, в рамках клініко-психологічної парадигми є можливість співвіднести потенціал всіх позначених вище підходів. Виявлення загальних закономірностей дизонтогенезу дозволить вийти на рішення проблем кожної конкретної особистості дитини, а також проблеми просоціальної адаптації дітей з порушеннями в розвитку і їх інтеграції в суспільному середовищі.

Дослідження аномалій особистості з ознаками затримки психічного розвитку є міждисциплінарним, оскільки вивчається багатьма науками: дитячою патопсихологією, дитячою психіатрією, медициною, генетикою, дефектологією, психологією, соціологією, демографією, біологією, педагогікою. При цьому основна точка зору на об'єкт зосереджена у межах психологічної парадигми. Більш того, проблему детерміації порушень психічного розвитку як складного багаторівневого процесу і проблему визначення специфіки соціально-психологічних детермінант дизонтогенезу можна розглядати як новий напрям в соціальній психології.

Виявлення особливостей механізмів детерміації для різних типів затримки психічного розвитку відкриває можливості розробки і побудови системи психологічної реабілітації.

Таким чином, актуальність означеної проблеми, її недостатнє розкриття в науковій літературі, а також значущість для психологічної теорії та практики зумовили вибір теми дослідження „Психологічне вивчення аномалій особистості дітей та підлітків з ознаками затримки психічного розвитку”.

Об'єктом дослідження є затримка психічного розвитку.

Предмет дослідження – психологічна характеристика аномалій особистості дітей і підлітків з ознаками затримки психічного розвитку.

Метою нашого дослідження є виявлення аномалій особистості дітей та підлітків з ознаками затримки психічного розвитку.

В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що у дітей та підлітків з ознаками затримки психічного розвитку виявляються такі аномалії особистості як завищена самооцінка, високий рівень тривожності, агресивності та егоцентризму.

Для досягнення мети дослідження та для перевірки гіпотези, необхідно було розв’язати такі завдання:

1. Опрацювати теоретичний матеріал моделі затримки психічного розвитку.

2. Виявити та проаналізувати причини виникнення, патопсихологічні параметри та класифікацію затримки психічного розвитку.

3. Виявити аномалії особистості дітей та підлітків із затримкою психічного розвитку.

4. Скласти психокорекційну програму аномалій особистості дітей та підлітків з ознаками затримки психічного розвитку.

5. Розробити підходи до побудови моделей психореабілітаційної роботи з дітьми із затримкою психічного розвитку з урахуванням специфіки соціально-психологічної детерміації.

У процесі дослідження для перевірки гіпотези та розв’язання поставлених завдань був застосований комплекс теоретичних та емпіричних методів. На початковому етапі дослідження ми застосували теоретичний аналіз наукових досліджень в різних областях знання (психології, медицини дефектології, педагогіки) відносно досліджуваної проблематики, системний аналіз і синтез, моделювання. Основну частину дослідження складали емпіричні методи (спостереження, бесіда, тестування). Підбір психодіагностичних методик визначався в першу чергу тим, що особова сфера дитини з порушеннями в психічному розвитку має ресурсний потенціал, отже, пріоритетна з погляду її активації в систему направлених психологічних коректувальних заходів. До пакету психодіагностичних методик увійшли: методика дослідження самооцінки Дембо-Рубінштейн, методика діагностики тривожності Ч.Спілбергера та Ю.Ханіна, методика дослідження агресивності Басса-Даркі, методика дослідження егоцентризму „Тест 10 незакінчених речень”, дослідження особливостей особистості за проективною методикою „Неіснуюча тварина”.

Етапи дослідження. Дослідження проводилося в період з 17.03.08 по 14.04.08. під час проходження переддипломної практики на базі Ульяновської центральної районної лікарні у декілька етапів:

І. Теоретичний етап: збиралися та аналізувалися літературні джерела із проблеми аномалій особистості дітей та підлітків з ознаками затримки психічного розвитку.

II. Експериментальний етап: проводилося психодіагностичне дослідження та аналіз його результатів, направлене на вивчення аномалій особистості дітей та підлітків ознаками ЗПР; загальний об'єм вибірки склав 10 дітей із затримкою психічного розвитку (5 молодших школярів і 5 підлітків).

III. Корекційний етап: визначення стратегії та тактики системи психокорекційних дій з урахуванням специфіки затримки психічного розвитку та складання корекційної програми щодо роботи з аномаліями особистості для дітей та підлітків з ознаками затримки психічного розвитку.

Методологічно та концептуально дане дослідження побудовано і спирається на базові положення ряду теорій та досліджень: психолого-педагогічних досліджень: механізми і чинники розвитку особистості дитини як результат складного процесу його соціалізації (М.М. Кашапов, Н.В. Клюєва, А.А. Реан, Д.І. Фельдштейн); положення про унікальну ситуацію розвитку в умовах дизонтогенезу (А. Валлон, О.В. Защиринська, Д.Н. Ісаєв, І.А.Коробейников, К.С. Лебединська, В.В. Лебединський, В.І. Лубовській, А.Р. Лурія, І.Ф. Марківська, Е.М. Мастюкова, М.С. Певзнер, В.Г. Петрова, С.Я. Рубінштейн, М.Н. Фішман); — психофізіологічні та нейропсихолоічні дослідження причин і механізмів виникнення різних відхилень психічної діяльності (Т.В. Ахутіна, А.Р. Лурія, І.Ф. Марковська, Н.М. Пилаєв, Л.С. Цвєткова); основні принципи і підходи до вивчення ролі спадковості і середовища у формуванні індивідуальних особливостей і вікових змін (Е.Л. Григоренко, М.С. Єгорова, Д.Н. Крилов, Т.М. Малютіна); принципи психологічної діагностики корекції, реабілітації і профілактики порушень розвитку (Н. Вайзман, А.Д. Гонєєв, М.М. Кабанов, О.А.Карабанова).

Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні знань про аномалії особистості дітей і підлітків із ознаками затримки психічного розвитку з позиції соціально-психологічного, клінічного, психолого-педагогічного, дефектологічного та психогенетичного підходів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розкритті причин аномалій особистості дітей та підлітків з ознаками затримкм психічного розвитку; системно збудована психологічна стратегія психокорекційної роботи з урахуванням специфіки впливу різних груп чинників при затримці психічного розвитку може бути реалізована в психологічних рекомендаціях, адресованих фахівцям-практикам, що працюють в освітніх, соціальних і медичних структурах з дітьми з дизонтогенезом психічного розвитку.

Структура дипломної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатків, які містять програму психокорекційного тренінгу та результати статистичного аналізу даних у діаграмах. Текст дипломної роботи викладно на 90 сторінках. Список використаних джерел складається із 63 найменувань.