ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................... 3

 РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ „СИНДРОМУ СПАЛЕННЯ” У МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ПСИХОЛОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ   6

1.1. Поняття „синдрому спалення” в психологічній науці........................ 6

1.1.1. Основні психологічні теорії „синдрому спалення”, його основні прояви, симптоми та компоненти..................................................................... 6

1.1.2. Фізіологічні механізми виникнення стресу................................ 17

1.1.3. Психологічні аспекти емоційного стресу та його вплив на особистість як передумова виникнення „синдрому спалення”................................... 22

1.2. Вплив професії на психіку людини. Професійна деформація медичних працівників............................................................................................................................ 33

1.3. Причини і фактори виникнення „синдрому спалення” у медичних працівників 41

1.4. Вплив „синдрому спалення” на професійну діяльність та особистість медичних працівників......................................................................................................... 53

 РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБОВИХ ЯКОСТЕЙ І СТУПЕНЮ ЕМОЦІЙНОГО СПАЛЕННЯ У КОЛЕКТИВІ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ....................................................... 65

2.1. Доцільність, організація та методика дослідження............................. 65

2.2. Аналіз та інтерпретація результатів проведеного дослідження.......... 70

 РОЗДІЛ 3

ПСИХОПРОФІЛАКТИКА ТА ПСИХОКОРЕКЦІЯ „СИНДРОМУ СПАЛЕННЯ” У МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ............................................................................. 83

3.1. Загальні принципи профілактики „синдрому спалення” у медичних працівників............................................................................................................................ 83

3.2. Психопрофілактика особистісних змін медичного працівника та зсув у медичній культурі на особистість лікаря........................................................................... 85

3.3. Зміни в учбових програмах навчальних медичних закладів та організаційні зміни щодо профілактики „синдрому спалення” у медичних працівників................. 92

3.4. Особливості психокорекції та надання адекватної підтримки медичним працівникам з „синдромом спалення”............................................................... 96

 ВИСНОВКИ............................................................................................... 98

 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.............................................. 102

 ДОДАТКИ.................................................................................................. 107

ВСТУП

 Актуальність дослідження. Динамічний розвиток нашої країни в економічній та політичній сферах, інтенсивні темпи світового технічного прогресу не могли не відобразитись на психіці людини. І тому не випадковим є виникнення дискусій про феномен психічного спалення в професійній діяльності людини. Зарубіжні наукові дослідження даного феномену дозволили виявити причини та наслідки явища, його структуру та динаміку. Багато прикладних досліджень спрямовані на створення тренінгів та програм психокорекції з метою поліпшення адаптації людини в її професійній діяльності.

Усі медичні професії відносяться до так названих „хелперских” професій, оскільки вони пов’язані з роботою в системі „людина – людина” і наданням допомоги пацієнтам. Саме в медиків дуже високий ризик психічних і соматичних реакцій на напружені ситуації на роботі. У Міжнародній класифікації хвороб (МКБ - Х) навіть виділений окремий стан – „професійний стрес”. Один з результатів тривалого професійного стресу – виникнення „синдрому спалення” або професійного вигорання. Цей синдром вважають особливим видом психологічного захисту, що супроводжується змінами поводження у виді виключення або зменшення витрат на емоції.

Проведення порівняльного аналізу „синдрому спалення” на різних професіях є перспективним з точки зору виявлення професій які є найбільш вразливими до вигорання, а також виявлення стрес-факторів специфічних та неспецифічних для кожної професії, що провокують вигорання .

Але дані щодо порівнянь „синдрому спалення” на різних професіях досить суперечливі. Наприклад, дослідження датських вчених було присвячене порівнянню психічного вигорання вчителів та представників інших соціальних професій: менеджерів, психотерапевтів, соціальних працівників, домогосподарок, нянь, медсестер та зубних лікарів. Отримані дані свідчать про те, що у вчителів вигорання значно сильніше виражене у порівнянню з представниками цих професійних груп. На другому місці стоять медичні працівники.

За результатами іншого порівняльного дослідження лікарів і та вчителів, обидві професійні групи мають однакові дані за показником емоційного виснаження, а показники редукції професійних обов’язків та деперсоналізації у вчителів виражені сильніше.

Сама професійна діяльність медичних працівників припускає емоційну насиченість, психофізичну напругу і високий відсоток чинників, що викликають стрес. Стресові ситуації, що виникають на роботі – це звичайне явище, яке часто виникає. Емоційне вигоряння є придбаним стереотипом емоційної, частіше всього професійної, поведінки. „Вигорання” частково функціональний стереотип, оскільки дозволяє людині дозувати і економно витрачати енергетичні ресурси. В той же час, можуть наступати його дисфункціональні наслідки – виникнення „синдрому спалення”, коли вигорання негативно позначається на виконанні професійної діяльності, таким чином, вивчення цих станів представляється актуальною проблемою.

Об’єкт дослідження: синдром спалення медичних працівників.

Предмет дослідження: особові якості медичних працівників та їх взаємозв’язок із „синдромом спалення”.

Мета дослідження: дослідити ступінь вираженості „синдрому спалення” у медпрацівників, ступінь емоційного стресу і визначити особові особливості осіб з виявленими синдромами.

Гіпотезою дослідження було передбачення того, що особові особливості медпрацівників є внутрішніми чинниками, які сприяють виникненню і формуванню „синдрому спалення”.

Задачі дослідження:

1. Аналіз теоретичних досліджень по проблемі стресу, ступені деформації особистості та „синдрому спалення”у медичних працівників.

2.     Розробка моделі особових якостей для професії медичного працівника.

3.     Проведення психодіагностичного дослідження.

Методологічна та теоретична основа дослідження – це теорія Г.Сельє, та діяльнісний підхід С. Рубінштейна.

Методи дослідження: теоретичний аналіз, констатуючий експеримент. Методики психодіагностики, які використовувалися нами під час дослідження – це СМОЛ (Скорочений багатопрофільний опитувальник особистості), шкала самооцінки і оцінки тривоги Ч.Д.Спілбергера, шкала депресії, шкала професійного стресу, методика „Емоційне вигорання” В.В.Бойко. В роботі застосовувалися статистичні методи обробки даних:  описова статистика, індуктивна статистика, кореляційний аналіз.

Вибірка була складена відповідно до мети і задач дослідження в Кіровоградському міському військовому комісаріаті серед 30 медичних працівників, що пропрацювали в даній сфері 5-10 і більше років. Дослідження проводилося під час проходження переддипломної практики з 17.03.08 по 14.04.08.

Теоретичне значення дослідження: відмежування емоційного спалення від особових особливостей медпрацівника.

Практичне значення дослідження: обґрунтовано та розроблено програму профілактики і усунення „синдрому спалення” у медичних працівників.

Структура дослідження. Робота представлена на 106 сторінках, має 5 таблиць, список використаної літератури, що включає 84 найменування. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.