ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................... 3

 РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ АНТИСОЦІАЛЬНИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ................................................................................................... 7

1.1. Поняття антисоціальної поведінки в психологічній літературі................... 7

1.2. Причини виникнення антисоціальної поведінки дітей та підлітків............. 16

1.2.1. Труднощі перехідного віку, що позначаються на формуванні антисоціальної поведінки.................................................................................................... 16

1.2.2. Соціальні причини формування антисоціальної поведінки............. 20

1.2.3. Умови виховання в сім’ї, що призводять до формування антисоціальної поведінки.................................................................................................... 24

1.2.4. Вплив школи на формування антисоціальної  поведінки................ 35

1.2.5. Клініко-фізіологічні основи виникнення антисоціальної поведінки 37

1.3. Класифікація основних форм антисоціальної поведінки дітей та підлітків 40

1.3.1. Непатологічні форми антисоціальної поведінки дітей та підлітків.. 40

1.3.2. Патологічні форми антисоціальної поведінки дітей та підлітків...... 54

 РОЗДІЛ 2

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ АНТИСОЦІАЛЬНИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ................................................................ 80

2.1. Методи та прийоми психодіагностики антисоціальних форм поведінки дітей та підлітків............................................................................................................................ 80

2.2. Особливості використання та інтерпретації методів діагностики антисоціальних форм поведінки дітей та підлітків................................................................................ 82

 РОЗДІЛ 3

ПСИХОДІАГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ АКЦЕНТУАЦІЙ ХАРАКТЕРУ НА АНТИСОЦІАЛЬНУ ПОВЕДІНКУ ПІДЛІТКІВ................................................. 88

3.1. Постановка мети, задач, етапи та методи дослідження.............................. 88

3.2. Аналіз результатів та інтерпретація отриманих даних дослідження........... 95

3.3. Профілактика та корекція антисоціальної поведінки дітей та підлітків.....103

 ВИСНОВКИ.............................................................................................................112

 ЛІТЕРАТУРА...........................................................................................................115

 ДОДАТКИ................................................................................................................121

ВСТУП

 Актуальність дослідження. Проблема антисоціальної поведінки та її корекції завжди була однією з найважливіших у педагогіці, психології, кримінології, але сьогодні, вона носить масовий характер та потребує особливої уваги.

Аналіз психологічної літератури дозволив зробити висновок, про те що цій проблемі велику увагу приділяли такі науковці як І.Єрмаков, О.Зюбіна, Л.Сохань, М.Рижков, Е.Павлютенков, В.Крижко, Т.Титаренко, М.Степаненок, О.Д’яченко, Б.Рей, Г.Халаш та ін. Широка область психологічного наукового знання охоплює аномальну, девіантну поведінку людини. Суттєвим параметром такої поведінки виступає відхилення в той чи інший бік з різною інтенсивністю і в силу різноманітних причин, від поведінки, яка визнається нормальною. Норма поведінки базується на збалансованості психічних процесів (на рівні властивостей темпераменту), адаптивності та самоактуалізації (на рівні характерологічних особливостей), духовності, відповідальності і совісності (на особистісному рівні). Так само і антисоціальна поведінка людини є системою вчинків або окремі вчинки, які суперечать прийнятим у суспільстві нормам, які проявляються у вигляді несбалансованості психічних процесів, неадаптивності, порушенні процесу самоактуалізації або у вигляді ухилення від морального або естетичного контролю за власною поведінкою.

Факти грубого порушення поведінки дітей, що вчаться в школі і поза нею, розриви між розумінням норм поведінки і антисоціальними поведінковими проявами учнів – при всій неоднозначності – свідчать про необхідність нових підходів до названої проблеми. Антисоціальна поведінка - це поведінка, що порушує істотні соціальні норми, які захищають життєво важливі для суспільства відносини, а відтак завдає істотної шкоди і тому засуджується значною кількістю людей.

Відомо, що переважна більшість неповнолітніх правопорушників стає ними не раптово. За деякими кримінологічними дослідженнями, лише п'яту частину неповнолітніх правопорушників можна назвати випадковими злочинцями. Інші ж допускалися різних аморальних вчинків задовго до притягнення їх до кримінальної відповідальності. Кожному восьмому з десяти вчинених неповнолітніми злочинів передує процес деморалізації особистості.

Тому своєчасна, якомога більш рання психологічна діагностика схильності молоді до ненормативної поведінки, розробка комплексу заходів психологічної допомоги особистості у зазначених випадках потребує сукупних зусиль теорії і практики.

Процес психодіагностики та корекції антисоціальної поведінки ускладнений і тим, що вимагає індивідуального підходу до кожної дитини, необхідно знати природу антисоціальної поведінки, володіти діагностикою, методами корекції. Також для ефективності діяльності необхідно привертати додатковий матеріал по педагогіці, медицині, віковій психології, фізіології, превентивній педагогіці, соціальній педагогіці і психології, юриспруденції.

Таким чином, доцільно розглянути вплив психологічних особливостей особистості на прояви антисоціальної поведінки дітей та підлітків, причини її, виникнення, форми прояву антисоціальної поведінки, шляхи її діагностики та корекції.

Об'єкт дослідження – психодіагностика антисоціальних форм поведінки дітей та підлітків.

Предмет дослідження – взаємозв'язок психологічних особливостей підлітків з антисоціальними формами поведінки з акцентуацією характеру.

Завдання дослідження полягають у наступному:

1. Зробити психологічний аналіз літературних джерел з даної проблеми.

2. Систематизувати та сформувати методичний апарат дослідження.

3. Дослідити вплив акцентуацій характеру на формування антисоціальної поведінки.

4. Розробити програму психопрофілактики і психокорекції антисоціальної поведінки дітей та підлітків.

Мета дослідження – виявлення впливу акцентуацій характеру на формування  антисоціальної поведінки підлітків.

Для досягнення мети були поставлені гіпотези:

Гіпотеза 1: акцентуація характеру впливає на формування антисоціальної поведінки підлітка.

Гіпотеза 2: висока зустрічаємість антисоціальної поведінки спостерігається серед підлітків з епілептоїдним і лабільним типами акцентуації характеру.

У досліджені використано загальнонаукові методи: логічний, аналітичний, системний тощо. Емпіричну базу психодіагностичного дослідження склали спостереження за дітьми під час навчальних занять. анкетування, патохарактерологічний опитувальник А.Є.Лічко, шкала тривожності Кондака, метод експертної оцінки, а також, групові та індивідуальні бесіди з підлітками, вчителями, шкільним психологом та соціальним педагогом. У процесі аналізу експериментального матеріалу застосовувалися методи математичної статистики.

Вибірка була складена відповідно до мети і задач дослідження у Вільшанському Районному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. До складу вибірки ввійшли учні 9-10 класів в кількості 50 чоловік. Вік учнів від 13 до 16 років. Дослідження проводилося у період із 17.03.08 по 14.04.08 під час проходження переддипломної практики.

Дослідження проводилось у два етапи. Перший етап був присвячений аналізу психолого-педагогічної літератури та вивченню практики роботи навчальних закладів в аспекті досліджуваної проблеми. На другому етапі нами було здійснено проведення констатуючого психодіагностичного дослідження, у ході якого уточнювалася гіпотеза, що висувалася за допомогою психодіагностичних методів та за результатами дослідження розроблялася методичні рекомендації щодо профілактики і корекції асоціальної поведінки у підлітковому віці.

Теоретико-методологічною основою дослідження є фундаментальні науково-психологічні засади щодо становлення особистості (Г.О. Балл, Л.Ф. Бурлачук, М.Й.Боришевський, А.Б. Коваленко, В.В. Клименко, І.С. Кон, С.Д. Максименко, В.П.Москалець, Л.Е. Орбан-Лембрик, І.Д. Пасічник, А.В. Петровський, М.В. Савчин, Н.В.Чепелєва, Ю.М. Швалб та ін.) загально-психологічні принципи формування особистості у підлітковому віці (Л.І. Божович, М.І. Дідора, Т.І. Драгунова, Д.Б. Ельконін, З.С. Карпенко, О.М. Коропецька, Л.Ф. Обухова, Д.І. Фельдштейн та ін.), концептуальне положення про детермінанти та механізми поведінки, що відхиляється від норм (О.Б. Бовть, В.П. Васильєв, Є.П. Ільїн, Н.Ю. Максимова, Г.М. Міньковський, В.М. Оржеховська та ін.).

Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні поняття "асоціальна поведінка підлітків”, поглиблено психологічні знання про детермінацію асоціальної поведінки підлітків.

Практичне значення дослідження полягає у виявленні конкретної форми, специфіки прояву та типів асоціальної поведінки підлітків; визначено психолого-педагогічні напрями профілактики асоціальної поведінки неповнолітніх. Результати дослідження можуть бути використані у психодіагностичній та психокорекційній діяльності практичних психологів в закладах освіти, а також вчителями та методистами у педагогічній практиці.

Надійність та вірогідність отриманих даних визначалася всебічним методологічним і теоретичним аналізом розглянутої проблеми, відповідністю використаних методик цілям і завданням дослідження, застосуванням методів математичної статистики при обробці результатів.