„ Ліцензування та квотування як засіб державного регулювання ”

Зміст

-2-

ВСТУП

Одним з головних факторів, що впливає на рівень світового прогресу та розвиток економіки кожної окремої країни, є міжнародна торговельна діяльність. Будь-яка держава, проводячи власну зовнішньоекономічну політику і розвиваючи свою економіку, водночас вступає у міжнародні відносини з іншими країнами, що вимагає зважування своїх дій, зіставлення їх з діями інших держав, узгодження шляхом прийняття спільних оптимальних рішень щодо регулювання та упорядкування зовнішньоторговельних відносин. Інструментом цього і слугують норми права (міжнародні, регіональні та національні). Отже, однією з важливих умов успішної та ефективної зовнішньоекономічної діяльності є створення відповідної національної правової бази, яка впливає на розвиток торговельних відносин країни. При цьому обов'язково треба пам'ятати про необхідність узгодження норм національного законодавства із зобов'язаннями держави, прийнятими відповідно до міжнародних договорів, що випливає з об'єктивних потреб приєднання країни до інтеграційних процесів.

Україна активно долучається до системи міжнародного поділу праці на основі ринкових відносин та принципів відкритої економіки. Незважаючи на труднощі та суперечності, можна констатувати, що зовнішня торгівля — один з найбільш рішучо та успішно реформованих секторів української економіки. Водночас процес активного входження України до міжнародної торгівлі супроводжується значними ускладненнями та проблемами. Хоча економіка країни значною мірою функціонує, спираючись на принципи та механізми ринкової економіки, українські підприємства на світовому ринку перебувають, як правило, у менш сприятливих умовах, ніж їхні конкуренти та партнери. Досі досягти економічно міцного та рівноправного становища країни на світових ринках не вдалося.

-3-

Це відбувається як в силу об'єктивних причин, пов'язаних з низькою конкурентоспроможністю вітчизняних товарів, так і суб'єктивних факторів, насамперед через торговельно-політичні суперечності, білі плями в законодавстві та недоліки застосування торговельно-політичних інструментів.

Дієвість системи ліцензування та квотування та її вплив на розвиток національної економіки залежать від того, яким чином проходить надання права на здійснення експорту чи імпорту товарів, тобто видання квот і ліцензій.

Також, система ліцензування господарської діяльності має велике значення для розвитку підприємництва, а значить і для економіки в цілому.

Перехід від планово-розподільчої до ринкової економіки в Україні, трансформація відносин власності, розвиток різноманітних організаційно-правових форм господарювання зумовлюють необхідність нових підходів до нормативно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності та господарської діяльності. Саме відсутність визначеності з вказаного питання зумовила вибір даної теми дослідження.

Актуальність теми „Ліцензування та квотування як засіб державного регулювання ” полягає в тому, що реформи, які відбулися в Україні останніми роками, націлені на розбудову демократичної  правової держави,  що  має ґрунтуватися   на  ринковій  економічній  системі.   Складовою цього процесу стала орієнтація України на повномасштабне входження до світової економічної системи. Лібералізація, від-державної монополії на зовнішню торгівлю, збільшення кількості суб'єктів зовнішньоторговельного обігу не є відмовою держави від втручання в систему регулювання зовнішньої торгівлі. Більш того, світовий досвід свідчить, що відбувається посилення та диверсифікація такого впливу,

-4-

пріоритети, принципи   механізми та інструменти якого взаємопогоджені на міжнародному рівні в численних двосторонніх та багатосторонніх угодах. Підвищення ефективності зовнішньоторговельної політики держави, що має забезпечити зміцнення позицій країни на світовому  ринку, є одним з вирішальних факторів цього процесу.  Для забезпечення ефективного функціонування ринку має бути створена національна система "правил гри", що сприятиме економічному розвитку країни та відповідатиме основним вимогам міжнародно-правового простору. Крім того, для забезпечення належного виконання зазначених правил необхідно створити ефективний механізм та інституції системи всередині країни. Успіх експортера на ринку країни визначається економічними, організаційними та правовими факторами. Будь-яка економічна діяльність у зовнішній сфері вимагає насамперед чіткого уявлення про правові акти, відповідно до яких вона має здійснюватися. Регулювання відносин між державами та учасниками зовнішньоторговельного обігу здійснюється  через комплексну правову систему, що містить зафіксовані правила підприємницької діяльності у сфері міжнародного обміну товарами та послугами, інформацією, результатами інтелектуальної діяльності, що ґрунтуються на національних інтересах і відповідають міжнародно-правовим нормам.

Важливість теоретичної розробки  питань пов’язаних з державним регулювання ліцензування та квотування  зумовлені не лише відсутністю монографічних досліджень з цих питань у правовій науці, а й потребами юридичної практики і завданнями щодо нової, більш повної законодавчої регламентації .

Основною метою роботи над даною темою є оцінка достатності законодавчої регламентації порядку ліцензування та квотування суб’єктів

-5-

 зовнішньоекоономічної та господарської діяльності.

Предметом дослідження даної теми є саме поняття засобів державного регулювання зовнішньоекономічної та господарської діяльності, а також порядок та механізм їх застосування.

Детальному аналізу і вивченню при підготовці роботи на тему „Ліцензування та квотування як засіб державного регулювання” підлягали нові нормативні акти України, які регулюють діяльність суб’єктів господарювання. Безпосереднім предметом дослідження даної теми було не лише вивчення нормативних документів та літературних джерел, так званого теоретичного матеріалу, а й аналіз практичної діяльності учасників зовнішньоекономічних та господарських правовідносин.

Для реалізації заданої в даній роботі мети поставлено завдання:

-         знайомство з останніми здобутками та законодавчо закріпленими нормами, що регулюють дані види відносин;

-         аналіз нормативної бази українського законодавства в сфері регламентації роботи з ліцензування та квотування;

-         оцінка практичного застосування закріплених законодавством норм, щодо обраного предмету дослідження;

-         перевірка на підставі зібраних матеріалів узгодженості існуючих в зовнішньоекономічному та господарському законодавстві норм;

-         визначення пріоритетних напрямків вдосконалення зовнішньоекономічного та господарського законодавства в сфері оптимального державного регулювання підприємницької діяльності спрямованих на досягнення суспільно-корисних результатів.