Дипломна робота

«Організаційно-правові засоби обмеження монополізму в Україні»

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність теми. Ринкові відносини неможливі без конкуренції. В економіці вона виконує ряд найважливіших регулюючих функцій і об'єктивно забезпечує розвиток ринку. Тому створення ефективних систем забезпечення конкуренції в господарській діяльності має пріоритетне значення для розвитку ринкових відносин в Україні. Це пояснює необхідність і важливість створення ефективного законодавства про захист економічної конкуренції, що є основою антимонопольного регулювання й антимонопольної політики в Україні, основні напрямки яких зазначені в Державній програмі демонополізації економіки і розвитку конкуренції [15].

Наявність в Конституції України (ч.3 ст.42) норм про неприпустимість неправомірного обмеження конкуренції і зловживання монопольним становищем на ринку підкреслює  особливу значимість правової охорони конкурентних відносин і дотримання конкурентних правил господарської діяльності.

Важливим напрямком розвитку національного антимонопольного законодавства є його приведення у відповідність до законодавства ЄС, що підкреслено  в Угоді про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, підписаною 14.06.94 р. та ратифікованою Верховною Радою України [16] і Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу [17]. Україна та ЄС погоджуються співпрацювати  шляхом застосування своїх антимонопольних законів чи іншим чином проти обмежень конкуренції, до яких вдаються підприємства, або викликаних державним втручанням, якщо вони можуть впливати на торгівлю між Співтовариством і Україною (ст.49 Угоди).

Україна встановлює необхідні міри юридичної підтримки й охорони конкуренції, у тому числі і з використанням антимонопольних охоронних правових засобів.

Правоохоронні засоби не є єдиними правовими засобами впливу на господарські відносини в сфері конкуренції. Засоби обмеження монополізму, спрямовані на запобігання, припинення порушень антимонопольного законодавства, діють не відокремлено, а включені в єдину систему державних антимонопольних засобів, засновану на загальних цілях і конституційному принципі неприпустимості неправомірного обмеження конкуренції. Тому необхідно чітко визначити підстави і межі використання правоохоронних засобів у сфері конкуренції. Важливо уяснити, наскільки органічно включені засоби обмеження монополізму в існуючу структуру антимонопольного впливу, і при необхідності усунути наявні протиріччя.

Відповідно до п.1 ст.40 Господарського кодексу України [2],  п. 3 ст.4 Закону "Про захист економічної конкуренції”  [14] державний контроль за додержанням антимонопольного законодавства (законодавства про захист економічної конкуренції), захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України відповідно до їх повноважень, визначених Законом.

Згідно зі ст. 3 Закону "Про Антимонопольний комітет України” [11] основними  завданнями  Антимонопольного  комітету  України є:

     здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства;

     запобігання, виявлення і припинення порушень антимонопольного законодавства;

     контроль за економічною концентрацією;

     сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

Оскільки запобігання та припинення порушень антимонопольного законодавства є одним з пріоритетних завдань Антимонопольному комітету України, першорядне значення для реалізації цих завдань мають охоронні правові норми. Їхня цінність виявляється в профілактиці порушень антимонопольного законодавства і спрямованості на недопущення обмеження або усунення конкуренції.

При реалізації засобів обмеження монополізму використовується значний імперативний-охоронний потенціал функціонування органів Антимонопольного комітету України і забезпечення публічних інтересів у сфері конкуренції.

Значущість дослідження засобів обмеження монополізму  обумовлена прийняттям Господарського кодексу України, а також введенням у чинність Закону України «Про захист економічної конкуренції», у якому число охоронних правових норм істотно збільшено, передбачено багато нових підстав і видів правоохоронних засобів. Це викликає необхідність всебічного аналізу багатьох новел цього Закону порівняно із Законом України «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності», що діяв раніше.

Указ Президента України «Про Основні напрями конкурентної політики на 2002-2004 роки» від 19.11.2001 р. стосовно конкурентного сектора національної економіки визначає за мету удосконалення правил конкуренції, захист і підтримку конкуренції, розвиток її інституційного забезпечення [18]. Указ передбачає здійснення комплексу заходів щодо формування ефективного конкурентного середовища як механізму, що в короткостроковій перспективі повинен сприяти закріпленню та посиленню економічного зростання, поєднаного з реалізацією основних завдань соціального розвитку, а в довгостроковій перспективі – стати одним з основних чинників створення та функціонування ефективної соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні.

В умовах розвитку ринкових відносин та вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції питання антимонопольних правоохоронних  засобів, їх суттєвих ознак, видів, підстав застосування наповнилися новим змістом  та потребують нових творчих підходів до їх теоретичного осмислення та юридичного аналізу.

Мета і задачі дипломної роботи. Метою роботи є аналіз правових та організаційних засобів обмеження монополізму в Україні.

         Відповідно до цієї мети у процесі написання роботи були поставлені і такі задачі:

-         дослідити стан антимонопольного законодавства України з точку зору передбачених у ньому правоохоронних засобів;

-         з’ясувати поняття  засобів обмеження монополізму,

-         здійснити класифікацію охоронних правових засобів у сфері антимонопольного законодавства;

-         виявити особливості застосування засобів обмеження монополізму запобігання, припинення порушень антимонопольного законодавства та захисту порушених прав;

-         проаналізувати специфіку юридичної відповідальності як антимонопольного правоохоронного засобу;

-         дослідити міри галузевої відповідальності за порушення антимонопольного законодавства та їх застосування;

Об’єктом  роботи є правові засоби обмеження монополізму в Україні.

Предметом дослідження є антимонопольні правоохоронні  засоби.

Методи дослідження. Дослідження базується на діалектичному методі  пізнання засобів обмеження монополізму. У дипломній роботі використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий.

Через призму формально-логічного методу  здійснювався аналіз сучасного стану  антимонопольного законодавства, шляхом системно-структурного аналізу розкриті основні аспекти закріплення на законодавчому рівні та застосування антимонопольних правоохоронних  засобів.

Теоретичну основу дипломної роботи складають здобутки теорії господарського права. Під час роботи над дипломною роботою використовувалися теоретичні положення наукових праць, присвячені проблемам господарського законодавства, зокрема, антимонопольного законодавства, а саме В.М.Гайворонського, І.І.Дахна, Д.В.Задихайла, І.Є.Замойського, Г.Л.Знаменського, Н.М.Корчак, В.В.Лаптєва, Н.С.Малеїна, В.К.Мамутова, В.С.Мартем’янова, Г.В.Пронської, Н.О.Саніахметової, К.Ю.Тотьєва, О.О.Чувпила, В.С.Щербини тощо.