ЗМІСТ
ВСТУП...............................................................................................................3
РОЗДІЛ 1 ЗАХИСТ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ ЯК ОСНОВА АНТИМОНОПОЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
1.1.
Законодавство про захист економічної
конкуренції. ......................................7
1.2 Повноваження
Антимонопольного комітету
України щодо розгляду справ про порушення законодавства про
захист економічної конкуренції..............................................................................25
1.3
Розмежування повноважень щодо розгляду справ між органами
Антимонопольного комітету України
РОЗДІЛ
2 ПІДСТАВА ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА
ПОРУШЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
2.1
Поняття і види порушень антимонопольного
законодавства...................44
2.2 Склад порушення антимонопольного
законодавства.............................63
2.3
Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства
РОЗДІЛ 3
МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
3.1 Зміни
до антимонопольного законодавства
3.2 Конкуренційний процесуальний кодекс
України як механізм регулювання антимонопольної діяльності
ВИСНОВКИ...………………………………………………………..….….…......................79
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...………………………....….…..........................82
ВСТУП
Актуальність теми
Ринкова
економіка - це економіка попиту і пропозиції, економіка порівняльних переваг та
ефективного господарювання, а для її існування необхідна конкуренція. "Якщо є
справді ринкова економіка, то конкуренція в ній просто неминуча” [1], влучно
зазначив відомий український економіст І.І.Дахно. Тому на сьогодні актуальним є
правове регулювання ринкових відносин та відносин конкуренції.
За
образним виразом О.Л.Завади, першого Голови Антимонопольного комітету України,
закони конкуренції - це "правила руху в ринковій економіці” [2]. Але не завжди
економічним відносинам була притаманна конкуренція Б.Б.Говорецький, голова
Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України,
зазначає, що в колишньому соціалістичному суспільстві при плановій економіці,
де держава була монополістом, конкуренцію замінювало соціалістичне змагання,
яке слугувало не на користь людині та суспільству [3].
Значною
перешкодою на шляху розвитку відносин конкуренції є порушення суб'єктами
господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування
нормативно встановлених правил поведінки в сфері господарювання. Протидія цим порушенням
і є одним з головних завдань антимонопольних органів України. У дисертаційному
дослідженні розглядається діяльність зазначених органів щодо розгляду справ про
порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
На жаль слід констатувати, що на сьогодні вітчизняні науковці
у галузі права не надають достатньої уваги дослідженню юридичної природи
монополістичних правопорушень та правопорушенням у вигляді недобросовісної
конкуренції, зокрема процесуальним особливостям розгляду справ за вказаними
видами правопорушень. Взагалі на сьогодні ще не розроблено загальнотеоретичної
моделі регулювання цих відносин, наріжним каменем яких є питання підвідомчості
справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
За умов ринкових
відносин, що розвиваються в Україні, важливе місце займає економічна та правова
політика протидії монополізації ринку, запобігання зловживанням монопольним
становищем, недопущення недобросовісної конкуренції та сприяння розвитку
конкуренції. Основні засади цього напрямку закріплені в Конституції України та
в законах, які є основою законодавства України про захист економічної
конкуренції [4 - 10].
Законодавство України про захист економічної конкуренції - це
новий інститут в законодавстві України, який притаманний країнам з розвинутими
ринковими відносинами. Треба відмітити, що в правовій літературі на сьогодні
вживається різна термінологія - "антимонопольне законодавство”,
"антимонопольно-конкурентне законодавство” (цей термін вперше було застосовано
В.К.Мамутовим) [11], "конкурентне законодавство” (оскільки обмеження
монополізму має своєю метою підтримку та розвиток конкуренції).
Однак Законом України "Про захист економічної конкуренції”,
який було прийнято 11 січня 2001 року, було введено нову термінологію - "економічна
конкуренція”, тому в роботі застосовано таку назву галузі законодавства, як
"законодавство України про захист економічної конкуренції”, а назву галузі
права - "конкуренційне право України”. Визначення "конкуренційне законодавство”
та "конкуренційне право” вперше запропоновано першим заступником Голови
Антимонопольного комітету України, державним уповноваженим О.І.Мельниченком у
колективній монографії "Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії і
практики” [12].
Важливим етапом розвитку господарського законодавства України
стало прийняття Верховною Радою України 16 січня 2003 року Господарського
кодексу України (набрав чинності з 1 січня 2004 року). У розділі I "Основні
засади господарської діяльності” міститься глава 3 "Обмеження монополізму та
захист суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції”. Таким чином,
в Господарському кодексі України конкуренційному (антимонопольно-конкурентному)
законодавству відводиться чільне місце [13]. Складовою частиною цього
законодавства є норми, які безпосередньо регулюють порядок розгляду справ про
порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Специфічність правовідносин та особливості порушень
законодавства України про захист економічної конкуренції, а також складність
самої процедури розгляду справ за цими видами правопорушень, викликають
об’єктивну необхідність в удосконаленні процесу розгляду справ та конкретизації
повноважень Антимонопольного комітету України щодо розгляду справ про порушення
законодавства про захист економічної конкуренції. На сьогодні спірним і
невирішеним є питання визначення правового статусу (компетенції та повноважень)
Антимонопольного комітету України, а також ряд інших питань, які стосуються
процесуальних особливостей розгляду справ антимонопольними органами України.
Теоретичною основою дипломного дослідження стали роботи
вітчизняних вчених, які займалися вивченням проблем, що розглядаються у роботі,
зокрема роботи О.В.Безуха, В.В.Галкіна, І.І.Дахно, А.Дерінгера, В.В.Драгунова,
В.І.Єрьоменка, Л.Р.Білої, І.А.Балюка, О.А.Жидкова, Н.В.Залєскої, А.І.Ігнатюк,
В.В.Качаліна, Д.А.Керімова, Н.М.Корчак, О.В.Когут, Р.І.Кузьміна, Б.М.Лазарєва, В.К.Мамутова, М.Н.Малеїної, С.Б.Мельник, Н.О.Саніахметової,
Л.Н.Семенової, К.Ю.Тотьєва, М.Тітова, І.Шумило.
В роботі також використовуються праці іноземних науковців,
зокрема К.Макконела та С.Брю, М.Портера.
Метою дослідження є розробка теоретичних положень про захист економічної
конкуренції, а також визначення ролі та місця антимонопольних органів України,
їх повноважень щодо розгляду справ.
Для досягнення цієї мети у дипломній
роботі поставлено такі завдання:
-
дослідити правову природу монополістичних правопорушень та
правопорушень у сфері недобросовісної конкуренції;
-
з’ясувати місце та роль Антимонопольного комітету України у
процесі розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної
конкуренції;
-
дослідити статус уповноважених осіб антимонопольних органів, у
процесі розгляду справ за зазначеними видами правопорушень;
-
визначити стадії процесу розгляду справ антимонопольними
органами України та проаналізувати стан законодавства з цього питання;
Об’єктом дослідження є
сукупність суспільних відносин, що мають місце у зв’язку з розглядом справ про
порушення законодавства про захист економічної конкуренції та процесуальні засади
захисту та охорони економічної конкуренції.
Предметом дослідження є питання пов’язані з визначенням правових
засобів захисту економічної конкуренції, видів правопорушень у сфері
конкуренції, компетенцією Антимонопольного комітету України щодо розгляду справ
про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Методи дослідження.
Методологічною основою дослідження є сукупність методів наукового пізнання.
Зокрема, в роботі використані такі методи: історико-правовий, метод системного
аналізу, порівняльно-правовий, формально-юридичний.
Історико-правовий метод
застосовано у зв'язку з дослідженням питання про історичний розвиток та сучасні
тенденції розвитку конкуренційного законодавства.
Метод системного аналізу
застосовано щодо дослідження правової природи порушень законодавства про захист
економічної конкуренції, зокрема монополістичних правопорушень та порушень у
сфері недобросовісної конкуренції.
Порівняльно-правовий метод
використано в роботі при порівнянні вітчизняного та зарубіжного законодавства,
визначенні можливостей використання зарубіжного досвіду при дослідженні
правового статусу (компетенції та повноважень) Антимонопольного комітету
України та його органів. Зокрема проведено порівняння з досвідом
економічно-розвинутих країн світу: США, Франції, Німеччини, Великої Британії,
Росії для дослідження питань правового статусу антимонопольних органів та
процесуальних особливостей розгляду справ зазначеними органами.
Формально-юридичний метод
застосовано при констатації окремих законодавчих положень і норм щодо статусу
та повноважень антимонопольних органів, процесуального порядку розгляду справ.
| 
