Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

План

Вступ                                                                                                                           3         

Розділ 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її регулювання                       7

1.1.           Поняття, ознаки та види зовнішньоекономічної діяльності             7

1.2.          Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності               19

Розділ 2. Учасники зовнішньоекономічної діяльності                                        34

2.1. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності                                               34

2.2. Захист прав і законних інтересів суб'єктів 

зовнішньо­економічної діяльності                                                                   52

Розділ 3. Зовнішньоекономічні договори                                                                 68

3.1. Поняття та правова характеристика                                                           

зовнішньоекономічних договорів                                                                   68

3.2. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності                                   79

Висновки                                                                                                                         96                                             

Список використаної літератури                                                                             100

Вступ

Актуальність теми. За минулі роки реформування економіки призвело до суттєвої активізації переміщення капіталів, товарів та послуг крізь державні кордони. Сучасні умові господарювання характеризуються як постійним зростом числа різноманітних угод, так й різноманітністю їхніх учасників, у тому числі іноземних юридичних та фізичних осіб, які розширюють свою діяльність в інших державах. Саме тому в умовах інтеграції нашої державі в європейське співтовариство є актуальним питання адаптації законодавства України до законодавства країн ЄС, зокрема, того, що стосується регулювання підприємницької діяльності іноземних суб’єктів на теріторії нашої держави.

Правове регулювання здійснення зовнішньоторговельної діяльності  має деякі специфічні особливості порівняно з регулюванням внутрішніх торговельних операцій. По-перше, це пов’язане з безпосереднім впливом на правове регулювання ЗЕД зовнішньоекономічної політики держави. Остання, балансуючи між принципами і тенденціями свободи світової торгівлі (відкритої економіки) з одного боку, і принципом протекціонізму (захисту власного товаровиробника) – з іншого, призводить до включення в правову дійсність таких інструментів, як тарифи (митні збори) і їх диференціація; індикативні ціни; ліцензування експорту та імпорту; реєстрація зовнішньоекономічних контрактів; обов’язкове застосування визначених форм і строків розрахунків та інше.

         Разом з тим необхідно чітко усвідомлювати, що зовнішньоекономічна діяльність в своєму правовому складі містить наявність іноземного суб’єкта, що виводить правовідносини за межі юрисдикції однієї держави і обумовлює необхідність застосування інструментарію міжнародного приватного права, так як виникають питання визначення національності і правового статусу іноземного контрагента, застосування міжнародно-правових джерел регулювання, таких як: міжнародні договори і міжнародно-правові звичаї, вибір сторонами конкретної національно-правової системи, нормами якої сторони будуть керуватись у випадку виникнення суперечностей, не врегульованих у договорі (автономія волі); вибір арбітражу, який буде розглядати спори між сторонами.

Ціллю зовнішньоекономічної політики є здобуття в економічній боротьбі держав найбільш оптимального з можливих місця у світовій економіці, у світовому розподілі праці. У практичному аспекті ця політика, з одного боку, передбачає забезпечення максимального доступу вітчизняних товаровиробників, а у перспективі і вітчизняних інвесторів до світових ринків, а з іншого – захист інтересів вітчизняних товаровиробників та інвесторів від закордонних товарів та інвестицій на власному ринку. Відповідно до сказаного зовнішньоекономічна політика має два полюси – політику вільної торгівлі (фрітрейдерство) і політику протекціонізму. В основі політики вільної торгівлі – вільний, безперешкодний рух товарів та послуг без кордонів національних ринків. В основі політики протекціонізму – обмеження міжнародної конкуренції, обмеження доступу іноземних товарів на національні ринки. Сучасна зовнішньоекономічна політика більшості держав ґрунтується на гнучкому співвідношенні інструментарія зовнішньоекономічного лібералізму (фрітрейдерства) та протекціонізму. Але це співвідношення різними державами визначається по різному, відповідно до специфіки цілей, що мають бути досягнуті їх зовнішньоекономічною політикою.

         Економісти визначають зовнішньоекономічну політику держави як таку, що вміщує в себе кілька окремих, але взаємозв’язаних напрямків. Це зовнішньоторговельна (експортно-імпортна політика); інвестиційна політика, що визначає засади правового регулювання іноземних інвестицій у власній країні та інвестування вітчизняним інвесторами за кордоном; валютна політика, та політика забезпечення економічної безпеки держави.

Важливість теоретичної розробки питань, пов'язаних з регулюванням зовнішньоекономічної діяльності,  зумовлена також потребами юридичної практики і завданнями розвитку господарського законодавства України.

Саме тому удосконалення правового регулювання такої діяльності являє собою стратегічну задачу реформаційної економічної політики.

Темі правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності, видів та умов її здійснення присвячені праці багатьох провідних вчених, таких, як        А. Вершинін, Вінник О.М., Кібенко О.Р., Луць В.В., Старцев О.В., Шишка Р.Б., які і стали теоретичними джереладми даного дослідження

Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Предмет дослідження складає діюче законодавство, спеціальна наукова та навчальна література, у якій досліджується поняття зовнішньоекономічної діяльності, види такої діяльності  та правове регулювання умов її здійснення.

Мета роботи – дослідити правові підвалини правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності в нашій державі.

Така цільова спрямованість визначила потребу в розв’язанні наступних задач:

-                         розкриття сутності і поняття зовнішньоекономічної діяльності;

-                         аналіз правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

-                         характеристика засобів державного впливу на формування і реалізацію таких правовідносин;

-                         характеристика певних видів такої діяльності та умов їх здійснення.

Методи дослідження, використані при написанні роботи, складаються із сукупності загальнонаукових (діалектичного, системного, аналізу, синтезу) та спеціально-юридичних наукових методів – порівняльно-правового і формально-логічного.

Так, за допомогою формально-логічного методу, що ґрунтується на положеннях формальної логіки, шляхом тлумачення господарсько-правових, цивільно-правових норм та юридичних явищ здається можливим більш повно визначити поняття «зовнішньоекономічна діяльність», охарактеризувати окремі види та умови здійснення такої діяльності, засоби державного впливу на правові відносини, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

За допомогою порівняльно-правового методу провадилося порівняння сутності дефініції „зовнішньоекономічна діяльність” у діючих нормативних актах нашої держави, а також було показано еволюцію становлення і розвиток поняття зовнішньоекономічної діяльності та її видів, а  також охарактеризовані засоби державного регулювання такої діяльності, що дозволяє у своїх межах виділити спільні та відмінні риси у різних видах такої діяльності та засобах державного регулювання на неї.

Структура роботи визначена метою і завданням дослідження,  а також логікою викладання матеріалу. 

Робота складається із вступу, трьох розділів, що включають сім  підрозділів, висновків та списку використаних джерел.