ПРАВОВІ ЗАСАДИ КОНЦЕСІЇ В УКРАЇНІ

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність теми. В останній час в Україні спостерігається зростання підприємницької активності, що стимулює все більшу кількість працездатного населення до відкриття свого власного бізнесу. Очевидно, що в даний час більш помітну роль в економіці країни став відігравати малий бізнес. При зростанні безробіття в країні усе більше політиків і економістів звертаються до малого бізнесу як джерела нових робочих місць. Проте, незважаючи на значні можливості малого бізнесу у процесі становлення і функціонування ринкової системи господарювання, він має свої слабкі сторони, пов’язані, перш за все, із фінансуванням. Суб’єкти малого підприємництва, не маючи достатнього доступу до ринку капіталу, завжди відчувають нестачу фінансових ресурсів для розвитку справи і підтримки власного бізнесу. Самофінансування, у більшості випадків, залишається єдиним джерелом існування підприємств цієї сфери. Недостатність оборотного капіталу, дорогі кредитні кошти, жорстка конкуренція на ринку може спричинити їх банкрутство ще на етапі становлення бізнесу. Крім того, нерідко керівник малого підприємства, який добре обізнаний із власною справою, не завжди є фахівцем із комерційних та економічних питань. Значних додаткових коштів потребує постійне оновлення продукту виробництва, використання нового обладнання тощо. Причини, через які малий бізнес може бути неефективним, криються, в основному, в тому, що малі підприємства намагаються діяти самостійно, без залучення ресурсів фірм, що вже мають значне становище на ринку. Найчастіше, невміння організувати партнерські відносини, а також відсутність інвестицій приводять до краху малих підприємств у період їхнього становлення. Слід зазначити, що фінансові можливості самі по собі ще не можуть гарантувати успішного розвитку малих підприємств, однак існують численні нефінансові відносини підтримки, наприклад, надання допомоги ззовні у веденні бізнесу в певній сфері, що сприяє успішному росту малого підприємництва.

Крім того, для сучасного споживача не має великого значення чи виробляє продукт, що він отримує, одна компанія або група фірм. Стає важливим не хто робить товар, а як робить, але при цьому повинен бути збережений імідж виробника. Для представника малого бізнесу це положення має велике значення, тому що дає йому можливість ввійти в мережу великого підприємця. Потреби сучасної економіки в колективній діяльності визначають нові тенденції в партнерських відносинах. Усвідомлення необхідності партнерства в бізнесі, зростання вимог до оперативності дій компаній на ринку призвело до значного поширення мереж малих підприємств. Переваги партнерства малих і середніх фірм із великими пов’язані, насамперед, зі зменшенням підприємницьких ризиків.

Тому, в цей час, важливого значення набуває встановлення тісної взаємодії малого і великого підприємництва з метою розв’язання спільних проблем їх функціонування.

Такою формою організаційно – фінансової підтримки з боку великих підприємств, здатною сприяти залученню у малий бізнес великого кола осіб, які не мають можливості займатися підприємницькою діяльністю самостійно, без відповідної підтримки і навчання, є франчайзингова система. Саме вона є тією формою організації бізнесу, створеною світовою практикою, яка в комплексі з іншими ринковими структурами могла б відігравати вирішальну роль у стимулюванні розвитку малого бізнесу в Україні.

Франчайзинг є одним із сучасних видів партнерського бізнесу.

Фактичне використання відносин франчайзингу у вітчизняних умовах зажадало спеціального законодавчого оформлення цих відносин. Присвячена регулюванню цих відносин глава 76 ЦК України одержала назву "Комерційна концесія”.

У світлі вищевикладеного, поява і подальший розвиток конструкції договору комерційної концесії в чинному законодавстві України має величезне значення для стимулювання залучення приватних інвестицій в економіку України.

Широке поширення франчайзингу й активне використання цієї системи бізнесу в більш ніж 80 країнах світу, обумовлює необхідність його застосування з метою подолання інвестиційної кризи і створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва, що свідчить про актуальність розвитку в Україні цього способу здійснення бізнесу.

Крім того, введення в дію з 1 січня 2004 року нового Цивільного кодексу України у якому регулюванню франчайзингових відносин присвячена глава 76 «Комерційна концесія» і відповідно глава 36 Господарського кодексу України, який також вступив у дію 1 січня 2004 року, ставить нові задачі, пов’язані з необхідністю всебічного вивчення і наукового аналізу юридичної конструкції договору комерційної концесії, виявленням та розв’язанням проблем, що виникають у процесі її реалізації.

При проведенні дослідження вивчалися теоретичні і практичні аспекти досліджуваної проблеми, опрацьовано велику кількість джерел – законодавчих і нормативних актів, наукових праць, статей провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців у сфері комерційної концесії, а також фахівців у галузі охорони і захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, договірна практика в цій сфері.

Слід зазначити, що наукові і практичні джерела, що стосуються основних аспектів пільгового підприємництва (франчайзингу), опосередкованого в Україні договором комерційної концесії – це, в основному, роботи вітчизняних авторів, що дають аналіз міжнародного досвіду, роз’яснюючи специфіку і законодавче регулювання такого способу здійснення підприємницької діяльності в зарубіжних країнах.

При дослідженні тематики дипломної роботи, було опрацьовано роботи відомих вітчизняних і зарубіжних авторів, таких як: з загальних питань цивільного  та господарського права, а також з питань інтелектуальної власності – С.С. Алексєєва, Г.А. Андрощука, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, О.А. Красавчикова, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця, В.Л. Мусіяки, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершеневича й ін.; з питань договору франчайзингу – Г. А. Андрощука, М.І. Брагинського, В.В. Вітрянського, О.А. Городова, В. Денисюка, В.В. Довганя, В.Н. Євдокимової, І.І. Килимник, В. Ковальчука, О. Легейди, С.А. Сосна, Л.О. Трахтенгерц, Р.Б. Шишки, Г.В. Цірат, М. Мендельсон, Дж. Стэнворт, Б. Смит.

Мета дипломної роботи  полягає у виявленні особливостей правовідносин, які опосередковуються договором комерційної концесії.

Відповідно до викладеної мети в роботі ставляться наступні завдання:

■ провести розмежування франчайзингу як економічного інституту та договору комерційної концесії як правової підстави виникнення прав і обов’язків у суб’єктів господарювання при здійсненні підприємницької діяльності на основі використання системи франчайзингу;

■ дослідити генезис становлення і розвитку правового регулювання комерційної концесії у світі та в Україні;

■ дослідити проблему юридичної природи договору комерційної концесії, визначити його ознаки й істотні умови, розглянути основні елементи договірного зобов’язання;

■ дослідити правові джерела договору комерційної концесії;

■ узагальнити зарубіжну практику застосування договорів комерційної концесії в підприємницькій діяльності;

Об’єктом дипломної  роботи є суспільні відносини між учасниками цивільного обігу в сфері франчайзингу, які опосередковуються договором комерційної концесії.

Предметом дипломної роботи є правовідносини, що виникають при реалізації підприємницької діяльності, розглянуті з погляду трьох аспектів складного економіко – правового явища – комерційної концесії:

■ комерційна концесія (франчайзинг) як економіко – правова категорія;

■ конструкція договору комерційної концесії;

■ комерційна концесія як система майнових відносин.

Методи дослідження. Загальнометодологічну основу дипломної роботи складає метод діалектичного матеріалізму, основою якого є об’єктивно – реальний підхід до дійсності як системи, що постійно розвивається й удосконалюється.

Теоретична і практична результативність дипломної роботи досягалася шляхом використання порівняльно – правового методу тлумачення правових норм і методу комплексного аналізу законодавства.