ПРАВОВІ  ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ВИКОНАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………...........................…………4 – 6  

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ  ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИКОНАННЯ      

ГОСПОДАРСЬКИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ …………………………..........……… 7

1.1. Поняття та суб’єктний склад господарських  зобов’язань…………...... 7 – 21 

1.2. Загальні принципи і умови виконання господарських

       зобов’язань…………………………………………………………….. .......................21 - 32

1.3. Місце виконання господарських зобов’язань ….. …..…………….........  32 - 33

РОЗДІЛ 2. СПОСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ   

ГОСПОДАРСЬКИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ……………………………….................... 34

2.1.          Поняття забезпечення виконання зобов’язань …………………….......34 - 40

2.2.          Поняття та види неустойки………………………………………….............. 40 - 48

2.3.          Порука та її види …………………………………………………..................... 48 - 52

2.4.          Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання……….. 52 - 55

2.5.          Поняття та функції завдатку…………………………………….................. 55 - 57

2.6.          Застава, як засіб забезпечення  виконання господарського

           зобов’язання ……………….………………………………………....................... 57 - 65

2.7.     Поняття притримання……………………………………………...................…. 66 - 72

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ 

ГОСПОДАРСЬКИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ………................................... 73 - 85

ВИСНОВОК…………………………………………………………..........................86 - 90

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….................... 91 - 97

ДОДАТКИ………………………………………………………….......................... 98 - 111

ВСТУП

      Інститут права в умовах реформування економіки, переходу нашої країни до ринкових відносин, а також з урахуванням положень, закріплених у Конституції України 1996 року, набуває великої значимості і, разом з тим, потребує подальшого дослідження питань, пов'язаних з реалізацією господарських повноважень суб'єктів господарювання та захисту ними своїх прав та гарантії їх здійснення і захисту з боку держави.

      На сучасному етапі розвитку в Україні відбувається вдосконалення нормативно - правової бази, якою закріплено правове становище громадян та господарських організацій, встановлені гарантії реалізації і захисту їх прав і свобод, визначених Конституцією і іншими законами України.

      Останнім часом в Україні прийняті закони, в яких розроблений і закріплений відповідний механізм забезпечення та виконання господарських зобов'язань. Тому одним з напрямків  дослідження сучасної нормативно - правової бази з визначених питань, досконалий розгляд системи цивільного та господарського законодавства, а саме положень Цивільного і Господарського Кодексів, які регулюють цивільні та господарські правовідносини у сфері виконання забезпечення  господарських зобов’язань.

      Сучасна кодифікація цивільного та господарського законодавства повинна була стати такою концептуальною обробкою чинного нормативного масиву (загального та спеціального), яка внесла б в нього внутрішню узгодженість та системну єдність, проте ця мета не досягнута. У сфері цивільного законодавства фактично відбулося створення нового за змістом акту ("Кодексу приватного права"), "революційного" у порівнянні із Цивільним кодексом УРСР, про що, зокрема, свідчать положення статті 3 Цивільного кодексу "Загальні засади цивільного законодавства". Кодифікація господарського законодавства, метою якої було "приведення до спільного знаменника"   численних   актів,   що   регулюють   господарську   діяльність, відрізняється еволюційним характером, принаймні, в статті 6 Господарського Кодексу відтворено загальні принципи господарювання, що на сьогодні викладені в різних законодавчих актах (Законах «Про господарські товариства», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про зовнішньоекономічну діяльність»  тощо).

      Основними принципами регулювання договірних відносин за Цивільним Кодексом України є принцип свободи договору та принцип справедливості, добросовісності та розумності (стаття 3 ЦКУ) [35, с.12]. Принцип свободи договору деталізований в статті 627 [35, с. 541]: сторони є вільними при укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості .

      Принципи регулювання господарських договірних відносин спеціально в кодексі не визначені, і тому вони можуть виводитися або із загальних принципів регулювання господарської діяльності (в першу чергу, обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку із необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві безпеки суспільства і держави), або із змісту окремих статей ГКУ. Разом з тим, принцип договірної свободи сприйнятий і Господарським Кодексом України. Так, відповідно до частини 2 статті 67 ГКУ підприємства вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Якщо проаналізувати зміст глави 20 ГК  України, то можна констатувати певні обмеження принципу договірної свободи (в цивілістичному його розумінні, зафіксованому в статті 627 ЦК України в сфері господарювання. Такі обмеження виявляються у відсутності для певних категорій суб'єктів господарювання можливості укладати договори на власний розсуд, можливості обирати контрагента та можливості самостійно визначати умови договору у встановлених законодавством   випадках.      Зовнішній   вияв   такі   обмеження   знаходять  у імперативних правилах, які досить легко виявляються в нормативних джерелах завдяки особливостям структури відповідних норм, і застосування яких зазвичай не пов'язане із складнощами тлумачення їх змісту.

      В нинішніх умовах докорінної перебудови економіки учасники цивільного і торгового обігу зацікавлені в застосуванні різного роду гарантій виконання зобов'язань, значення яких непомірно зростає. Для цього в практиці сучасного обігу розроблено складну і багатоманітну систему забезпечення виконання зобов'язань. Виконання цивільно - правових обов'язків - це та договірна дисципліна, яка необхідна не лише для економіки, а й для суспільства в цілому. Власне за допомогою їх виконання створюються атмосфера поваги до вимог законодавства, прав та інтересів громадян, організацій.

      Саме тому, тематика  дипломної роботи є  актуальною і має завдання окреслити загальні підходи щодо забезпечення та виконання господарських зобов'язань, визначити механізми забезпечення зобов'язань та їх практичну реалізацію в поведінці господарюючих суб'єктів. Для проведення дослідження за обраною темою будуть використані нормативно – правові акти, наукові праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, довідникова література.