ПЛАН
ВСТУП.................................................................................................. 3
1. ПОНЯТТЯ, МЕТА І ЗНАЧЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ............................................ 4
2. СТРУКТУРА ПРОЦЕСУ ДОКАЗУВАННЯ...................................................... 7
3. ПРЕДМЕТ, МЕЖІ ТА СУБ'ЄКТИ ДОКАЗУВАННЯ......................................... 12
4. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ДОКАЗУВАННЯ В ОКРЕМИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО
ПРОЦЕСУ..................................................................... 15
ВИСНОВОК........................................................................................... 17
ЛІТЕРАТУРА........................................................................................ 18
ВСТУП
Доказування є
стрижнем кримінально-процесуальної діяльності, воно має в ній найбільшу
"питому вагу". За влучним висловом П. А. Лупінської, доказування
становить "серцевину кримінально-процесуальної діяльності".
Діяльність із
доказування вини особи здійснюється на виконання обов'язку, який дістав назву
"тягар доказування"2. У вітчизняному кримінальному процесі
тягар доказування покладено на сторону обвинувачення.
За своєю
гносеологічною сутністю кримінально-процесуальне доказування є різновидом
пізнання людиною дійсності. Тому в ньому застосовуються з урахуванням специфіки
всі закони і категорії сучасної гносеології.
Водночас
кримінально-процесуальне доказування не є науковим в тому розумінні, що воно:
1) не ставить за
мету пізнання закономірностей розвитку природи і суспільства (пізнавальну
діяльність спрямовано на з'ясування обставин конкретного діяння);
2) не може тривати нескінченно, воно обмежене
процесуальними строками;
3) здійснюється
спеціальними суб'єктами за допомогою специфічних засобів, у визначеній
кримінальне-процесуальним законом формі.
Однак
кримінально-процесуальне доказування має і багато спільного з науковим
пізнанням, передусім з історичним, бо досліджують подію минулого.
| 
