П Л А Н

Вступ................................................................................................. 3

1. Загальна характеристика соціального забезпечення, концепції............... 4

1.1. Соціальне забезпечення, поняття функції.......................................... 4

1.2. Теорії соціально-забезпечувальних відносин...................................... 4

2. Види соціальної допомоги................................................................... 7

2.1 Допомоги особам, яким виповнилося 100 і більше років........................ 7

2.2 Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям....................... 7

2.3 Допомоги дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства.............................. 11

2.4 Допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи II

групи внаслідок психічного розладу, котрий за висновком лікарської комісії медичного закладу

потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним..................... 15

2.5 Державна допомога у зв'язку з вагітністю та пологами....................... 16

2.6 Право на одноразову допомогу при народженні дитини....................... 18

2.7 Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  18

2.8 Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи

піклу­ванням....................................................................................... 20

2.9 Допомога на дітей одиноким матерям............................................... 20

Висновок .......................................................................................... 21

Література.......................................................................................... 22

Вступ

Здійснення радикальних реформ в економіці і політич­ному житті, соціальній і культурній практиці у нашій державі об'єктивно потребує проведення соціальної роботи, яку поводять спеціалісти в області цієї роботи.

Соціальна політика держави направлена на створення умов, які забезпечують при­стойне життя і вільний розвиток людини. В зв'язку з цим важливим є охорона праці і здоров'я людей, встановлення гарантованого мінімального розміру оплати праці, за­безпечення державної підтримки сім'ї, материнства і дитинства, інвалідів та літніх гро­мадян, встановлення державних пенсій, допомог та ін. гарантій соціального захисту (серед яких особливо відділяються соціальне забезпечення за віком, у випадку хворо­би, інвалідності, втрати годувальника та ін.).

Право громадянина на соціальний захист є конституційним правом. У відповідності до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний за­хист, що включає право на забезпечення їх у разі нової, часткової або тимчасової втра­ти працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в ін. випадках, непередбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, в умовах розвитку правової держави в Україні, в центрі уваги є пи­тання захисту прав людини і, в першу чергу, тих, хто не захищений у соціальному відношенні, а це свідчить про значне підвищення ролі соціальної роботи.