Сьогодні в ЗМІ, на різних «круглих» столах, в суспільстві найбільше обговорюється тема підписання угоди про асоціацію України з Європейським Союзом (далі ЄС). Переважно, обговорення іде в площині переваг, які одержить наша країна в разі підписання договору. І експерти, і політики висловлюють позицію, що в перспективі для України будуть відкриті ринки для українських товарів, буде запроваджено безвізовий режим, а головне, в нас будуть діяти норми європейських законів і стандартів.

Стверджується, що це дасть змогу підвищити добробут українців якщо не одразу, то колись. На мою думку, на європейські країни потрібно рівнятися, особливо, на високі соціальні стандарти - рівень заробітних плат, пенсій, а також на згуртованість громадян в захисті своїх прав і свобод. Такий досвід необхідно вивчати і використовувати.

В той же час, замовчуються деякі негативні моменти. В тексті угоди є вимоги по обов’язковій співпраці з МВФ, що означає підвищення тарифів на газ до 40% і на житлово-комунальні послуги, ліквідацію субсидування в сфері транспорту та електроенергетики, а також обмеження дефіциту бюджету за рахунок скорочення державних пільг, субсидій і компенсацій для малозабезпечених категорій населення. Крім того, пропонується обмежити дефіцит держбюджету України з 4,5% ВВП в 2013 році до 1,9% в 2014, і запровадити політику нульового зростання заробітної плати в державному секторі при обмеженні витрат на товари і послуги.

З цього видно, що ЄС пропонує вирішувати економічні негаразди за рахунок (як там вважають) обмеження надмірно завищених витрат державного бюджету на соціальні програми. Ясно, що прийняття таких рішень аж ніяк не покращить рівень життя більшості українців і особливо боляче вдарить по соціально незахищених верствах населення. Піти на такі умови - означає пережити ще один із соціально-економічних експериментів, які постійно диктуються і нав’язуються Україні з негативними наслідками.

З іншої сторони, політичні партії лівого спрямування, деякі громадські організації пропонують Україні вступити до Митного союзу (Росія, Білорусь, Казахстан), що дасть змогу отримувати енергоносії (газ, електроенергію) за нижчими цінами, спростити товарообмін товарами і послугами, розширити співпрацю у високотехнологічних галузях (авіабудування, космічна галузь, ВПК, суднобудування). Взагалі, тут ставиться питання вибору: ЄС чи Митний союз через народну ініціативу - проведення всеукраїнського референдуму.

Взагалі, так і повинно бути, вирішувати повинен народ, але чомусь влада такі ініціативи не підтримує, а тому вбачається, що підписання угоди про асоціацію з країнами Європейського Союзу вже вирішене питання. Впливові політичні сили, як провладні, так і опозиційні - думка народу не цікавить.

М. Степовий