Історія з будівництвом на Кіровоградщині сміттєпереробного заводу стала типовою притчею во язицех. Вона настільки обплутана чутками, недомовками та суперечливою публічною інформацією, що навіть встановити точку її відліку дуже непросто.
Вперше про зведення в обласному центрі такого об’єкту публічно заговорили ще чи не за часів Василя Мухіна у дев’яностих роках. Цікаво, що навіть тоді, коли у відходах рідко траплялися пластикові речі на кшталт таких звичних зараз пляшок, пакетів тощо, на проблему вже звертали настільки серйозну увагу. Почасти це пояснювалося тим, що Завадівське сміттєзвалище вже перебувало на грані свого ресурсу. Регулярні скарги жителів селища на займання з його відповідними димними наслідками (вони й досі дошкуляють) змушували міську владу до якихось дій. Гасили, засипали тощо. Але до будівництва заводу з переробки сміття, врешті-решт, так і не дійшло.
Однак розмови точилися й далі. З різними періодичністю та інтенсивністю. Найбільші пристрасті розгорілися в період від 2005-го до 2011 року. Так, у квітні 2005-го перший заступник голови обласної державної адміністрації Анатолій Ревенко на хвилі нових політичних реалій заявляв, що вже у тому самому році в Кіровоградській області розпочнеться реалізація проекту чеської фірми щодо будівництва сміттєпереробного заводу. «Уже кілька років поспіль один із кіровоградських підприємців безуспішно намагався отримати необхідну ділянку під зведення цього вкрай потрібного для обласного центру заводу. Проте постійно наштовхувався на відмови з боку обласної ради та адміністрації. Для того, щоб отримати необхідний дозвіл йому потрібно було дати «на лапу» певним посадовцям немалу суму. І лише тепер, після приходу до влади нових людей, вирішення актуального питання зрушило з місця», ‒ наводило слова цього посадовця одне з Інтернет-видань. Тодішня нова влада дала гарантії… Але ‒ марно, як засвідчив час.
Черговий інформаційний сплеск на цю тему відбувся 2008-2009 років. Основними спікерами тоді виступили відомі в області бізнесмен Віктор Шмідт, багаторічний директор Маловисківського спиртового заводу Віктор Альба, той самий Анатолій Ревенко та міський голова Кіровограда, комуніст Володимир Пузаков. Останній пророкував початок проекту ще 2009 року. І, знову, попри всі зусилля, до будівництва сміттєпереробного так і не дійшло. Проекти в Малій Висці та Олександрії завершилися лише скандалами. У Кіровограді обійшлося без них. Але й без будівництва.
Третя інформаційна на цю тему «сесія» стартувала вже 2010 року, коли змінилася влада. Як і попередники, нова команда з завзяттям вхопилася за цю наболілу тему. До запуску першого в області винищувача сміття намагалися залучити й іноземців. Час минав…
Врешті-решт, знову повернулися до Завадівки. У лютому минулого року Кіровоградський міський голова Олександр Саінсус в інтерв’ю Новинам Кіровоградщини повідомив, що саме там будуть будувати піонера цієї галузі в області. Під нього, запевнив він, буде підпорядкована вся інфраструктура: збирання, перевезення і переробка сміття тощо.
‒ Земельна ділянка під будівництво вже виділена, ‒ підтвердив цю інформацію днями нашому виданню мер Кіровограда. ‒ Це ‒ в районі міського сміттєзвалища. Наразі маємо розробити техніко-економічне обґрунтування. Ним займалося Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, яке очолює Владислав Каськів. Цей проект затверджений Кабміном. І якщо приймуть усі закони про відповідні тарифи, принаймні про це я мав розмову з Агенцією, то згодом розпочнеться процедура конкурсу на реалізацію проекту. Але ми не чекаємо на неї. Вже зараз ми пропонуємо зацікавлених у такому бізнесі взяти в них участь. Зараз таких активних інвесторів немає, але ми не втрачаємо надії і постійно їх шукаємо.
Тож, повідомив міський голова, наступного року заводу ще не буде. Бо будувати плани за відсутності конкретного інвестора неможливо. Навіть попри все бажання, якого вдосталь.
‒ А воно повинно закінчуватися конкретними пропозиціями, угодою і фінансуванням, ‒ переконує міський голова. ‒ Потрібно від 30 до 50 мільйонів євро. Погодьтеся, це не малі гроші.
Щодо проекту власне виробничого об’єкту Олександр Саінсус зазначає, що кіровоградський завод буде типовим.
‒ У цьому не буде якоїсь «родзинки», ‒ запевняє він. ‒ Ось були ми в Португалії з візитом делегації області, то в місті, аналогічному нашому, працює точно такий завод, який планується збудувати в Кіровограді. Так ось, за їхніми цінами він коштував 50 мільйонів євро.
У серпні уряд затвердив техніко-економічне обґрунтування Національного проекту «Чисте місто». Відповідно до нього, 10 нових комплексів у різних регіонах, з глибиною переробки понад 50%, складуть основу нової індустрії України та будуть слугувати прикладом для втілення Національного проекту в інших регіонах країни. До цього часу в країні єдиним способом вирішення проблеми сміття є захоронення на полігонах. Проблема звалищ в Україні створює загрозу здоров’ю людей. Досі повністю відсутня галузь сміттєпереробки, діють лише 2 сміттєспалювальні заводи, побудовані у 80-ті роки. Загальна розрахункова вартість проекту «Чисте місто» становитиме 435 млн євро, термін будівництва ‒ 2 роки. Реалізація проекту створить близько 2 тисяч робочих місць по всій країні. Національний проект «Чисте місто» реалізовуватиметься у 10 пілотних містах. Потужність переробки в них становитиме: Київ та Харків – 300 тис. тонн твердих побутових відходів на рік, Дніпропетровськ – 200 тис. тонн, Чернівці, Суми, Полтава, Хмельницький, Кіровоград, Тернопіль та Вінниця – по 100 тис. тонн.
Ігор Крушеніцький, Новини Кіровоградщини
|
