19 вересня 2009 року наше місто відсвяткувало своє - 255 річчя. Відразу виникає питання, чи дійсно ми святкували день міста чи лише приймали участь в його «жалком подобии»? Якщо Ми не помиляємося то коли площа перед міськвиконкомом була зачинена на ремонт, нам обіцяли появу фонтанів. Що Ми мешканці міста отримали? Так дійсно площа перед міською радою зараз виглядає набагато краще ніж до ремонту але чи побачили Ми обіцяні фонтани? Ні, нічого подібного ми не побачили. Ми маємо пам’ятник Пашутіну О.М. зі стільцем, ну майже 12 – стільців. Коли затверджували проект пам’ятника, цікаво про що думала наша міська влада. Ні, Ми не заперечуємо, що пам’ятник гарний але чи потрібен стілець, чи потрібне місце для фотографування перед міськвиконкомом. Ми, вважаємо, що площа перед міськвиконкомом це не місце для розваг. Уявіть собі коло споруди з колонами цирк Шапіто, або дитячий майданчик, смішно? Нам здається, що смішно. Якщо хтось хотів спорудити пам’ятник з яким було б можливо сфотографуватися краще почали з набережної р. Інгул. Ось там потрібно розміщувати витвори мистецтва коло яких було б приємно відпочивати. 

    Інше питання, навіщо було пересаджували старі сосни? Якщо хтось їх бачив після пересадження то звернув увагу на те, що вони вже мертві. Цікаво, скільки коштів з міського бюджету витрачено на «врятування» цих дерев? Цікавить також питання, скільки протримаються нові дерева висаджені на площі?

    Сподобався також напис біля прапорів: «Реконструкція площі проведена за сприянням меру міста – Пузакову В.Т.».

   Дійсно, молодець, але чи потрібно себе увіковічувати за одну добру справу. Чому немає пам’ятної дошки біля КРМЗ заводу ім. Таратути: «Цей завод привів до знищення Пузаков В.Т.». Так - саме в той час коли директором заводу був Пузаков В.Т. виникла заборгованість по заробітній платі та іншим платежам. Саме після того як Пузаков В.Т. став народним депутатом корпуси заводу розпродали за борги, які утворилися під час директорства Пузакова В.Т.

   Чи не задається мешканцям міста, що не все гаразд у нашій місцевій владі.

   Ще один прикрий приклад, на святкування дня міста на площі ім. С.М. Кірова, наймолодшим учасникам концерту було обіцяно подарунки. Усі бачили два великих кошики які винесли на сцену від мера міста. Хочете дізнатися, що там було? Відповідаємо, пакетики з чотирма цукерками на кожного учасника концерту. Деякі батьки, діти яких приймали участь в концерті навіть казали, що термін придатності подарованих цукерок закінчився. Соромно, повинно бути нашому мерові, соромно! Краще нагородив би маленьких учасників грамотами і для міського бюджету дешевше та і дітям на згадку.

   Але ж ставити підпис для грамот 100 – 200 дітей, це ж важко?!

   Фактично ми побачили як наш мер безвідповідально витрачає кошти міського бюджету, так звичайно перевірити нашого мера майже неможливо. Але в подальшому мешканцям нашого міста необхідно більш ретельно вибирати мера міста.

   Бажаємо нашому рідному місту відсвяткувати 500 років та щоб на той час було чим пишатися!