Та все ж знаходяться й люди, які намагаються довести торговельникам, що камери зберігання вигадано винятково для зручності споживачів, що ніхто не зобов’язаний класти туди свої речі і що спроби магазинного охоронця обшукати відвідувача – це свавільне порушення прав останнього, яке межує з криміналом. І після скандалів, які вчиняли з цього приводу сповнені власної гідності споживачі, охоронці супермаркетів уже закривають очі на людей, які заходять у торговельні зали із сумками.

Це – у супермаркетах, де найменша упаковка цукерок коштує кількох годин праці середньостатистичного українця. А от до одного кіровоградського магазину, де продається на вагу ношене дрантя, вас пустять із дамською сумочкою лише за умови, якщо ви при виході покажете її вміст охоронцеві. Мова – про так званий "Стокмаркет "Європейський дім торгівлі" на вулиці Дзержинського, 24-б (поряд із "Фуршетом").

                                                                      Чим пахне і як зустрічає "Європа"

– Спокусившись вивіскою на фасаді будинку, яка гласить, що це – стокмаркет, я із супутницею вирішив поглянути на стокові речі і, можливо, щось придбати, – розповів редакції один із відвідувачів того закладу. – Піднявшись на другий поверх, де розташований так званий стокмаркет, ми відразу відчули сморід, характерний для одягу «секонд-хенд». (Як я дізнався пізніше від знайомих, стокового одягу в цьому магазині не буває взагалі, тобто вивіска вводить людей в оману.) При вході до торговельного залу нас перестрів магазинний охоронець, який запропонував покласти наші речі (мій портфель та дамську сумочку супутниці) в камеру зберігання. Ми відмовилися це зробити, оскільки, за нашими здогадами, жоден закон України не зобов’язує людину віддавати своє майно першому стрічному, навіть якщо той трудиться охоронцем у закладі з торгівлі «секонд-хендом». Ми запропонували йому пильнувати за нами протягом усього часу нашого перебування в залі, якщо він припускає, що ми вирішили підло обікрасти довірений йому об’єкт. Тоді цей «сек’юріті» покликав старшого. Начальство (чоловік, який представився начальником охорони) було ще більш впевнений у законності правил, на сторожі яких його поставили. Воно категорично заявило, що нога жодного з нас не ступить до торговельного залу, якщо ми не залишимо свої речі в камері зберігання. Ми поцікавилися, чому. Заявивши, що керується інструкцією (як ми зрозуміли – вигаданою адміністрацією магазину), але так і не показавши того документа, верховний охоронець намагався розтлумачити, що ми зайшли на приватну територію, де порядки встановлюються лише її власником. Ми пробували заперечити: мовляв, прийшли не додому до власника цього магазину, а в торговельний заклад – публічне місце, де діють встановлені державою правила, які, між іншим, не забороняють відвідувати магазини із сумками. Та марно. Зрозумівши, що конструктивно ця розмова не закінчиться, та бажаючи якнайшвидше ковтнути свіжого повітря, ми вирішили залишити так званий «Стокмаркет «Європейський дім торгівлі» з його нав’язливим сервісом.

Наостанок моя супутниця, помітивши оголошення про те, що адміністрація закладу знімає із себе відповідальність за цілісність речей у камерах зберігання, спробувала сфотографувати цей текст камерою мобільного телефону. Реакція одного з охоронців була миттєвою – він зняв те оголошення і показав інше, з написом про те, що фото- та відеозйомка в магазині заборонена. Це ж свавільне обмеження людини в користуванні її власністю – мобільним телефоном! У той же час адміністрація закладу веде, якщо вірити ще одному оголошенню, «видеонаблюдение» за відвідувачами.

На таке хамське, як в «Європейському домі», ставлення до себе ми не наражалися давно. Невдовзі після відвідин цього закладу я звернувся зі скаргою в обласне управління у справах захисту прав споживачів. Адже якщо зараз до адміністрації таких «Європейських домів» не вжити санкцій, то вони можуть піти на шляху порушень людських прав далі. Наприклад, примушуватимуть відвідувачів роздягатися, щоб переконатися, чи не вкрали вони з магазину старі труси, одягнувши їх під власні.

                                                                                Роздягайтеся, вас знімають

– Мені вдалося проникнути в зал «Європейського дому» із дамською сумочкою, – розповіла інша кіровоградка. – А коли виходила звідти, охоронець примушував мене показати вміст сумочки. «З якого це дива? – сказала я йому. – Викликайте міліцію, пишіть заяву про те, що я щось украла». Очевидно, до охоронця дійшло, що чинить неправомірно, бо відпустив мене… А ви побачили б кабінки для примірювання у закладі, претензійно названому «Європейським домом торгівлі»! Вони там настільки низькі (ледве не по пояс), що ми, жінки, щоб не демонструвати свої принади охоронцям та решті відвідувачів, змушені присідати. Та й це не рятує нас – коли ми присідаємо, до кабінок підходять браві охоронці і заглядають згори всередину. У торговельному залі ведеться відеоспостереження. А якщо відеозаписи того, що відбувається в кабінках, потраплять до рук вуайєристів та інших сексуальних збоченців?

                                                                                          Якщо це – сток…

– Не зрозуміло, як адміністрація так званого стокмаркету тлумачить поняття «стоковий одяг», – розповів ще один кіровоградець, який побував у «Європейському домі торгівлі». – Поясню, що в загальновизнаному розумінні стоковими (від англ stock – запас, склад) вважаються нові одяг, взуття та аксесуари, які з яких-небудь причин не потрапили зі складів на прилавки магазинів чи були зняті з продажу. Наприклад, у стокові магазини надходять нерозпродані рештки колекцій, витіснені новим товаром. Якщо бувалі в бувальцях бюстгальтери та викривлені черевики – це сток, то я – китаєць. Не розумію власника того магазину – чому так тремтіти над старим лахміттям? Взяв би приклад з підприємців, які утримують магазини дорогого одягу. Там нікому й на й думку не спадає відбирати у відвідувачів особисті речі чи обшукувати їх. Деякі ж магазини, наприклад, надають безплатні послуги із вкорочування брюк. А поки штани «підганяються», покупець п’є каву, безплатно подану продавцем.

                                 «Європейським домом» займуться санітарно-епідеміологічна служба і прокуратура

Отримавши ряд скарг на сервіс у «Європейському домі торгівлі», керівництво управління у справах захисту прав споживачів в Кіровоградській області направило туди своїх співробітників. У щирості скаржників перевіряючі переконалися, ледве піднявшись на другий поверх будинку, де розташований так званий стокмаркет. Помітивши у відвідувачів теки, пильна охорона одразу ж повідомила їм про обов‘язок класти ці речі в камери зберігання. Ті поцікавилися, яким нормативно-правовим актом держави України це передбачено…

А завершилася ця перевірка тим, що (далі – цитата з відповіді, наданої одному із скаржників) «приватного підприємця Залужного С.Г. (власника магазину. – Авт.) зобов’язано усунути порушення законодавства про захист прав споживачів та надати документи щодо безпеки товарів, які реалізуються в стокмаркеті «Європейський дім торгівлі». Матеріали про виявлені порушення направлені за юридичною адресою приватного підприємця Залужного С.Г. до управління у справах захисту прав споживачів у Дніпропетровській області для застосування адміністративно-господарських санкцій».

Крім того, як повідомило управління, інформація про порушення у названому магазині направлена для реагування прокуророві Кіровограда та головному державному санітарному лікареві Кіровоградської області.

Очевидно, ті інстанції досі ще не зайнялися «Європейським домом торгівлі». Бо, як переконався днями автор цих рядків особисто, там усе ще висять оголошення, які застерігають: із сумками тут не ходять і фотоапаратами не користуються.

                                                                                                                                                                                Віктор ІВАНЕНКО