«Гайворонщина – економічно самодостатній, екологічно чистий регіон» ‒ таке гасло обрала найзахідніша територія Кіровоградщини для назви свого сегменту програми «Центральний регіон-2015». Якщо хтось думав, що після переходу на роботу до Києва Сергія Ларіна цей базовий документ буде до покладено до шухляди, то глибоко помилявся. За словами нового очільника області Андрія Ніколаєнка, «ЦР» залишається дороговказом і головною програмою дій і для його команди.

Відчуття невідворотних змін у районі віяло у повітрі понад Південним Бугом з початку року. Надто провальним стали минулий та частково позаминулий роки для цього харизматичного і потужного краю. За великою кількістю показників діяльності, Гайворонський пасе задніх на фоні інших районів Кіровоградської області, займаючи ганебні для себе останні та передостанні місця у рейтингах.

Андрій Ніколаєнко каже, що він не дуже довіряє цим усім показникам, бо є багато суб’єктивних чинників при складенні усіляких рейтингів – часто-густо мільйони бюджетних гривень, що йдуть у діло, скажімо, у середині грудня, вже потрапляють у залік як використані в наступному році, і якийсь показник може суттєво просісти при тому, що реально справа робиться. Але це може бути в одному чи двох випадках. У Гайвороні ж провал усюди, куди не глянь. Останнє місце в області зі збору податку на доходи фізичних осіб, найгірший показник зі сплати за землю орендарями, суттєвий крок назад за рівнем середньої зарплатні, просто катастрофа, порівняно з іншими, з інвестиціями.

Чи не єдина сфера діяльності, за якою Гайворонщина серед лідерів в області, – це «соціалка». Насправді, всі 22 дитячі садочки та 22 школи району облаштовані та утримуються на дуже високому рівні. Голова облдержадміністрації відвідав садочок та школу у селі Хащувате, спортивну школу в Гайвороні й визнав, що багато інших районів можуть заздрити. За відсотковим відношенням кількості сучасних енергозберігаючих вікон у всіх закладах соцсфери порівняно зі старими вікнами Гайворонщина, можливо, обійде й Кіровоград. Садочки, ФАПи, в усіх школах щонайменше початкові класи – з сучасними вікнами.

Але це все здобутки минулого. Багато тих вікон з’явилося не завдяки енергійній діяльності влади, а минулим місцевим та парламентським виборам, на яких кандидати ці вікна й ставили своїм коштом.

А сучасність району така, що у разі продовження тої економічної стагнації, що спостерігається сьогодні, за кілька років садочки та школи з чудовими вікнами не буде чим опалювати – бо надходження до бюджету падають…

З економікою в цьому, колись одному з найпотужніших районів області, ‒ просто завал. Умер хімічний завод «Актан». Містоутворюючий тепловозоремонтний завод ледь тримається на плаву вже кілька років поспіль, сьогодні дуже скорочений колектив працює лише три дні на тиждень. У спогадах залишились молокозавод, цукрозавод, комбінат хлібопродуктів. Що казати – хліб сюди возять із Вінницької та Одеської областей, і за ціною він дорожчий за той, що купують у Кіровограді! Не тільки хліб – багато інших продуктів по вартості дорожчі, ніж аналогічні навіть у Києві! Про виконання програми «Купуй кіровоградське!» краще взагалі промовчати.

Район має багатий рекреаційний потенціал, який не використовується зовсім, хоча ще не так і давно на берегах Південного Бугу працювало чимало будинків відпочинку. Де вони зараз?

До всього цього – у Гайвороні згорів клуб дитячої та юнацької творчості.

– Необхідно зробити експертизу будівлі, розробити проект реконструкції, проаналізувати, що саме підлягає заміні. Це серйозне питання, одна справа – заміна вікон та утеплення, інше – це заміна несучих конструкцій, балок, – сказав з цього приводу Андрій Ніколаєнко. ‒ Така відбудова повинна стати спільною толокою: влади, громади, бізнесу, щоб місцеві діти могли повернутися до дитячо-юнацького центру.

Стосовно економічної ситуації у районі голова обласної адміністрації був більш категоричним:

– Ми, коли створювали програму «Центральний регіон-2015», в основу її реалізації закладали не стільки традиційне планування проектів і заходів, а більше орієнтували території на пробудження, на реанімацію втраченого, на максимальну розробку потенціалу кожного населеного пункту. Підстави для цього є – район традиційно має доволі позитивні позиції: густо заселений, порівняно великі селищні ради, доволі багаті надра. А чого варта ваша річка, залізничні артерії, стабільне транспортне сполучення, розвинена мережа соціальних закладів!

Район зупинився у розвитку! Вас, на жаль, мало зачіпає реальний стан речей в економіці, в сільському господарстві, та навіть у елементарних повсякденних речах, які створюють рівень якості життя населення. Про які здобутки можна говорити, якщо у Гайвороні вода подається по годинах… Такий район, як ваш, зобов’язаний на повну потужність, грамотно, з наукою використовувати і можливості землі. А у вас тваринництво впало, заробітна плата у сільському господарстві – низька. Вас обігнали за багатьма показниками ваші слабші за потенціалом сусіди. І це нікого особливо не хвилює. А про яке відродження колись хорошого Гайворонського молокозаводу можна говорити, якщо суттєво зменшився обсяг виробництва молока?!

Про які високі стандарти життя можна говорити?! Чому така суттєва різниця між магазинами райспоживспілки й іншими? Чому місцевий підприємець виходить на трибуну обласної адміністрації й жаліється, що йому важко зайти зі своєю продукцією на місцевий ринок? Кому заважає хліб із Завалля ‒ тим, хто лобіює з інших регіонів? Чому не вирішується питання зі створення нових робочих місць, адже для району це одна з болючих проблем. А враховуючи, що ви оточені такими серйозними регіонами як Вінниця, Одеса, Саврань, зрозуміло, що вони відбирають ваші трудові ресурси та, відповідно, фінанси. Вони – борються, а про вас, складається враження, – позасинали.

Хочу, щоб усі зрозуміли, що ми приїхали сюди не нотації читати. Навпаки, якщо необхідно надати допомогу з області – ми готові. Розробляйте проекти, вносьте пропозиції, прокидайтеся, нарешті. Адже, ті, хто, займають високі посади, люди державні й несуть персональну відповідальність за розвиток району, за якісне і ефективне стратегічне планування економіки території, тому повинні усвідомлювати, яку відповідальність мають тримати перед громадою.

Примітно, що діючий на момент захисту регіонального сегменту «ЦР-2015» голова райдержадміністрації Сергій Кулинич навіть не з’явився перед представницькою делегацією, що приїхала з Кіровограда. Зліг на лікарняний, за нього віддувалася перший заступник Алла Футоранська. Багато інших виступаючих (лікарі, вчителі, голови сільрад) також казали тільки добрі слова про місцеву владу – як вона допомагає. Але чомусь комісія під керівництвом першого зама Ніколаєнка Віктора Серпокрилова, що довгий час попрацювала у районі, таких величних здобутків та досягнень не побачила. Окрім хіба що соціальної сфери.

За підсумками Гайворонщині навіть не поставили оцінку за місцевий сегмент «ЦР-2015», навіть «задовільно», «трієчку». Ситуацію у районі визнали такою, що потребує змін. І – «кадрового зміцнення». Так що зараз район в очікуванні призначення нового керівника.

Геннадій Рибченков, спеціально для Новин Кіровоградщини